Роки війни стали серйозним викликом для галузі культури. Але, незважаючи на це, Срібнянській громаді вдалося зберегти мережу закладів культури та кадровий потенціал. Культурно-освітню діяльність у громаді забезпечують 40 установ (21 клубний заклад, 17 бібліотек централізованої бібліотечної системи, музична школа з класами в селах Дігтярі й Сокиринці та краєзнавчий музей).
Заклади культури вимушені були внести корективи у свою діяльність. Зокрема, свята, фестивалі та концерти замінили на благодійні заходи для ЗСУ, гурткову роботу поєднали з волонтерською діяльністю, плетінням сіток і виготовленням оберегів. Бібліотеки перетворилися на важливі осередки інформаційної, культурно-просвітницької, патріотичної та соціальної підтримки населення. Ці заклади стали не лише місцем зберігання і видачі книг, а й простором безпечного спілкування, доступу до достовірної інформації, навчання та підтримки жителів громади й переселенців.
У бібліотеках централізованої системи постійно працюють любительські об’єднання та клуби за інтересами. Вони допомагають людям адаптуватися до нових викликів, здобувати знання, зберігати культурну пам’ять, підтримувати одне одного, розвивати українську ідентичність. Основні напрями діяльності клубних закладів – національно-патріотичне виховання, збереження і розвиток української культури, популяризація народних традицій, української пісні, танцю, декоративно-ужиткового мистецтва та місцевої культурної спадщини. Невід’ємний компонент культурного життя – аматорське мистецтво. На базі закладів Срібнянщини діють 102 клубні формування, в яких беруть участь 879 осіб.
Працівники закладів культури разом з аматорами організували та провели заходи зі збору коштів на потреби захисників України. Це благодійні концерти «Наша підтримка – їхня сила», «Великодній ярмарок», акції «ЗСУ для ЗСУ (Збір Сухий Унікальний для Збройних Сил України)», «Квіти за донат на ЗСУ», «Скриня тепла для ЗСУ», «Громада для фронту» тощо. До обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини внесені «Дігтярівське ткацтво» та українська страва «Пшінька».
Прийнята Програма розвитку культури в Срібнянській селищній раді на 2025-2026 роки (один із пунктів – створення належних умов щодо збереження НКС). На базі краєзнавчого музею Срібнянської селищної ради носіями елемента нематеріальної культурної спадщини проводяться майстеркласи з ткацтва, оформлена постійна експозиція «Дігтярівське ткацтво».
Популяризація дігтярівського ткацтва в ляльках-мотанках здійснюється через ЗМІ «Суспільне Чернігів».
Проведено засідання клубу «Затишна світлиця» з теми «Традиції української кухні на Срібнянщині» (популяризація страви «Пшінька»).
Заклади культури в умовах війни залишаються важливими осередками культурного життя громади. Вони не лише забезпечують доступ до культурних послуг, а й гуртують людей, підтримують моральний дух, сприяють розвитку української культури та формують відчуття єдності і стійкості громади.
|