Немає у природи поганої погоди, коли серця і душі нам творчість зігріва
Справді, погода 9 січня видалася не вельми сприятлива. Однак із самого раночку в Обласний центр народної творчості поспішали гості. Ще б пак – артисти приїдуть! Із колядками, щедрівками, піснями… Адже всі вже давно примітили: в Україні колядують до Стрітення!
Про що це ми? А про те, що акція «Коляда для захисника 2025–2026» триває і ОЦНТ активно до неї долучається, запрошуючи до співпраці талановитих людей та дбаючи про ментальне здоров’я тих, кому це особливо необхідно. Цього разу було організовано чудовий захід, на який завітали підопічні Чернігівського міського територіального центру соціального обслуговування, представники Центру ветеранів, а також учасниці ГО «Спілка жінок Чернігівщини».
Попри те, що дороги добряче замело, до Чернігова прибув вокальний ансамбль «Полісяночка» філії «Старобілоуський клуб» КЗ «Центр культурних послуг» Новобілоуської сільської ради. Цим колективом керує та на баяні віртуозно акомпанує молодий і креативний Олександр Батухно. Артисти-аматори привезли з собою море позитиву та прекрасну концертну програму – якраз до зимових свят.
На початку заходу до присутніх звернулася з вітальним словом директорка ОЦНТ Надія Заваліна. Пані Надія трішки розповіла про центр творчості, основні напрями його діяльності, згадала про особливості, притаманні Різдвяно-Новорічним святам (звичаї, традиційні страви, головні з яких – кутя й узвар, символічне значення дідуха тощо), подякувала українським воїнам за мужність, захист, можливість жити і творити й запропонувала охочим по завершенні дійства зробити посильний донат на ЗСУ.
А далі виставкова зала центру творчості наповнилася музикою і співом! «Ой чи є, чи нема пан господар дома?», «Ой будь, мати, весела, породила сина Василя», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Ой там за горою та й за кам’яною», «На дворі чорна хмара в’ється», «Щедрівочка щедрувала», «Щедрик-ведрик, дайте вареник, з грушами пироги, здоровенькі були»… Колядки та щедрівки змінювали одна одну, звеселяючи душі й серця глядачів.
«Ой господарю, господарочку, прийміть в хату Маланочку…» – почули всі й одразу заусміхалися. Бо такої пані попошукати треба – у рясній спідниці, з-під якої стирчать холоші чоловічих штанів, у вишитому фартуху, квітчастій хустці, з віником і легкою неголеністю. У Маланку перевтілився пан Сергій, який по життю має веселу вдачу (це помітно неозброєним оком). От і нас розвеселив, за що ми щиро вдячні. Та зробив це не сам, а в компанії чарівного Василя. Усі вже, певно, здогадалися, що пані й пан ролями помінялися. Тож і отримала від Василя Маланка хоч жартівливої, та прочуханки. Бо що то за господиня, хочемо спитати, яка з середини кімнати до порога береться хату підмітати?
Гостям заходу ворожила на прийдешнє циганочка молода, спритна та завзята, роль якої майстерно зіграла директорка ЦКП Новобілоуської сільської ради Юлія Ільєнко. Чого тільки карти не навіщували: і грошей, і машин крутезних, і радостей всім величезних!
Яке ж то щедрування без Кози! Вона, за традицією, на свято завітала, спершу енергійно танцювала, а відтак зненацька впала й нежива стала. Чим Козуню лікувати і з долівки піднімати? Веселими примовляннями та гостинцями-частуваннями. Кізонька миттю підскочила й усім щастя набажала-напророчила.
Маленький засівальник (як ми пізніше дізналися – Святослав Олександрович) добірними словами-зернами позасівав, усіх з Новим роком повіншував і смачну винагороду заробив. А всі учасники «Полісяночки» до привітань доєдналися. Бо тут кожен – актор, соліст і до творчості має хист. Недаремно ж усіх наприкінці дійства представили поіменно.
Урочисто прозвучала колядка «Во Вифлеємі зоря сіяє». А далі – низочка жартівливих пісень. «Да була в мене жінка» – про хитру дружину, що крутила шури-мури з дяком, доки чоловік виконував її забаганки. «Я стояла на мосту» – про зрадливого чоловіка, який учащав до куми. «Як була я мала-мала» – трішки з перчинкою. Романтичні, ліричні – «Біла зимонька», «Сивий коню». І веселі, запальні, але все ж про коханнячко «Вийди, Грицю, на вулицю» та «Ой послала мене мати до Дунаю хусти прати».
На завершення пролунала колядка «Старий рік минає».
Вдячні глядачі нагородили артистів не просто оплесками – справжніми оваціями. А чернігівська поетеса Валентина Григоренко зачитала вірш-експромт, який народився упродовж заходу.
Надія Заваліна ще раз привітала всіх із Різдвяно-Новорічними святами, зазначила, що очолюваний нею заклад – це храм, де мають відбуватися такі теплі зустрічі, як сьогоднішня, подякувала всім і кожному, хто завітав цього дня до ОЦНТ. Учасники «Полісяночки» отримали почесну грамоту й гостинця. А як інакше? За колядування-щедрування належить файно віддячувати.
З добрими щирими словами, подякою та привітаннями до присутніх звернулася і Юлія Ільєнко. Усі охочі залюбки фотографувалися на згадку зі старобілоуськими аматорами, а ті обіцяли приїхати ще не раз.
Після концерту відбулися майстеркласи від майстринь ОЦНТ Лідії Гончар (соломоплетіння), Антоніни Пустовойт (ткацтво на бердечку), Наталії Войстрикової (художня обробка шкіри). Ляльки-мотанки навчала створювати добра подруга нашого закладу – чернігівська майстриня народної ляльки Лариса Ганненко. Отже, кожен, хто долучився до творчого процесу, пішов додому з власноруч виготовленим маленьким дивом (ангелик-оберіг із соломи, тканий пасочок до вишиванки або синьо-жовтий браслетик, шкіряний брелочок у патріотичних барвах або ніжна лялечка). А ще ж було чаювання-кавування зі смаколиками в затишній камінній.
Дякуємо всім, хто знайшов час і бажання долучитися до теплої зимової зустрічі! Усім – здоров’я і довгооочікуваної Перемоги у новому році!
Дійством насолодилася та враженнями поділилася Лана Світко
Президент України