Головна » 2026»Серпень»18 » Культурно-мистецький проєкт «Зажинки на Чернігівщині»
Культурно-мистецький проєкт «Зажинки на Чернігівщині»
11:31
Стодольська філія Вертіївської сільської публічної бібліотеки взяла участь в обласному культурно-мистецькому проєкті «Зажинки на Чернігівщині», мета якого – збереження, відродження та популяризація традиційного обряду початку жнив як важливої складової нематеріальної культурної спадщини нашого краю. Бібліотекар Стодольської бібліотеки-філії провела захід під назвою «Стодольський край», де учасницями були молоді дівчата, які проживають у селі Стодоли Вертіївської громади.
У Ніжинському краї відомі й шановані два слова – зажинки та обжинки. Зажинки – одне з найдавніших українських хліборобських свят, що знаменує початок жнив. У нашому селі цей день здавна вважався особливим, бо це свято першого снопа та пошани до хліба. Люди вірили, що саме від того, як розпочнуться жнива, залежатимуть щедрість урожаю, добробут у родині й господарстві.
До початку жнив господарі ретельно готувалися. На поле виходили ошатно вбрані жінки у піднесеному настрої, брали з собою серпи, вишитий рушник, хліб, сіль та свячену воду. Перед першим зажином усі ставали обличчям до ниви, тричі вклонялися землі та дякували їй за вирощений хліб. Після молитви найстарша або найшанованіша жінка в родині зрізала перші колоски, з яких в’язали перший зажинковий сніп, який мав особливе значення. Його прикрашали польовими квітами, червоною стрічкою, іноді калиною, після чого урочисто несли додому і ставили на покуті під образами як символ достатку, Божого благословення та майбутнього врожаю. До першого снопа ставилися з великою шаною: після завершення жнив зерно з нього обмолочували окремо, освячували, а навесні змішували з посівним зерном, вірячи, що це забезпечить добрий урожай. Частину соломи віддавали худобі, щоб вона була здоровою протягом року.
Під час першого зажину виконували давні зажинкові пісні. Найчастіше лунали такі слова: «Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати!»
Особливе місце посідав і обряд першого хліба. Після завершення жнив господині випікали перший коровай або паляницю із зерна нового врожаю. Перед тим як розрізати хліб родина дякувала Богові за врожай, а перший шматок віддавали найстаршому члену сім’ї або ділили між усіма як символ єдності, миру й достатку. Вважалося, що хліб нового врожаю приносить благословення в оселю, здоров’я і добробут.
Сьогодні традиція святкування зажинків активно відроджується у громадах Чернігівщини. Такі заходи допомагають зберігати історичну пам’ять, виховують повагу до праці на землі та передають молодому поколінню багаті традиції українського народу, вшановуючи нелегку працю хліборобів, а особливо нині, коли щодня розумієш і цінуєш працю наших комбайнерів.
Президент України