До онлайн-проєкту «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски на Чернігівщині») долучилося село Дроздівка Куликівської громади Чернігівського району Чернігівської області.
Ось що нам пишуть.
«Великдень – празник, шанований в Україні споконвіків. У Дроздівці місцева церква відновила свою роботу тільки в 1989 році. До того часу, попри заборону, спакувавши у вузлик свіжовипечену паску, крашені яйця, шматок сала та м’яса, ходили дроздівці в сусідню Жуківку на службу Божу.
Це рецепт паски кінця ХІХ – поч. ХХ ст. від Ганни Максимівни Овсієнко, 1938 р. н. Їй передала його мама Єфросинія Гордіївна Губар. На жаль, Ганна Максимівна не пам’ятає року її народження.
Закваска із хмелю (замість дріжджів)
10 шишок хмелю (спілих, жовтуватих), 500 г води, 2 ст. ложки меду або цукру (краще меду), 200 г житньої муки.
Хміль залити гарячою водою, накрити рушником і дати настоятися приблизно годину. Додати мед (цукор) та муку, все ретельно перемішати, накрити тканиною і залишити на 1–2 дні в теплому приміщенні. Можливо, вистачить і одного дня. Усе залежить від температури в кімнаті: чим тепліше, тим краще.
Опара на тісто
0,5 л води, 2 ст. л. цукру, 3 ст. л. закваски з хмелю, склянка пшеничної муки, дрібка солі.
Усе ретельно звечора змішати, накрити рушником та поставити на теплу піч або лежанку до ранку.
Тісто
Опара, 3 ст. л. цукру, 2 яйця, 1 л. олії, мука – скільки візьме тісто.
В опару додати цукор, яйця (можна і без них, якщо не було), олію. Поступово добавити муку. Вимішувати довго, щоб тісто почало відставати від рук. Накрити рушником та поставити в тепле місце. Коли тісто підійде, розкласти його у глиняні миски чи інший посуд та знову поставити на піч або на лежанку. Почекати, поки підійде, і випікати. Спечену паску змастити водою.
Рецепт паски 50-х років ХХ ст. від Ганни Іллівни Сиротенко, 1954 р. н. Їй передала рецепт мама Марія Петрівна Нещерет, 1932 р. н.
Опара
0,5 л теплого парного молока, 50 г дріжджів, 2 ст. ложки цукру, 2–3 склянки муки (щоб тісто було як сметана), 0,5 ч. л. солі.
Тісто
Опара, 0,5 склянки цукру, 5 яєць, 2 ст. л. олії.
Спочатку готували всі продукти: муку, молоко, дріжджі, цукор, яйця, олію, сіль.
Муку просіювали на сито. Це треба зробити обов’язково, щоб вона набралася повітря, почала дихати.
Дріжджі клали в миску й добавляли 2 столові ложки цукру, перемішували. Так треба робити, щоб дріжджі ожили.
У 50-х роках ХХ ст. дріжджі уже були. Як же пекли раніше без них? Діжку, в якій місили тісто на хліб, не мили. Накривали рушником, щоб тісто, яке залишилось на дні і на стінках, не засохло. Потім на наступний день змішували з новим. Або залишене тісто викладали на капустяний листок і ці палянички зберігали на комині.
Робили опару: змішували тепле парне молоко, дріжджі, цукор, сіль та муку (на густоту повинно бути як сметана). Ставили в тепле місце (піч або лежанка).
Коли опара готова (з’являться пухирці), добавляли решту цукру, олію, яйця. Муки клали стільки, скільки візьме тісто. Довго вимішували. Казали: місити треба так, щоб капало з потолка (з лоба). Накривали рушником і ставили знову в тепле місце.
Коли тісто підійде, обережно викладали його на стіл та викачували. Розкладали у форми, змащені смальцем. Тіста у формі мала бути третина. Знову ставили в тепле місце. Щоб перевірити, чи підійшло тісто, до нього доторкалися. Якщо не було ямки, то тісто готове.
З того самого тіста робили прикраси: квіточки, колоски, косички, хрестики. Опісля верх змащували яйцем, розмішаним з водою. Для цього робили вінчик із гусячого пір’я.
Ставили в піч. Готовність печі перевіряли так: кидали жменю солі, якщо не здорово тріщала – піч готова.
Випікали. Готові паски викладали на рушник та змащували водою».
|
Президент України