Головна » 2025»Березень»20 » Проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини»
Проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини»
14:08
У проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» з нами знову Яблунівська громада. Ця оповідь – про село Білошапки. Ми дізнаємося і про походження його назви, і ще про дещо…
Авторка статті – бібліотекарка Білошапківської бібліотеки КЗ «Центр культури, дозвілля та розвитку» Яблунівської сільської ради Любов Сердюк. Ця розповідь – із книги «Легенди Прилуцького краю».
Лілії втраченого кохання
Село Білошапки розташоване на річці Перевід за 35 кілометрів від районного центру Прилуки. Річка Перевід здавна була судноплавною. За переказами старих людей, неподалік від села навіть колись затонув корабель із золотом. Щоправда, того корабля так досі і не знайшли, хоча води у Переводі, як і у всіх інших річках, нині значно поменшало.
Уперше цей населений пункт згадується 1629 року як козаче поселення Красний Кут. Під час війни зі шведами назва змінилася. За розповідями селян, між селами Білошапки та Березова Рудка був бій. Воєначальники Петра І розставили на кораблях опудала бійців у білих шапках, примусивши шведів стріляти по цих мішенях. А розбило шведів військо, яке напало з лісу. До цього часу на полі битви збереглося багато могил, які так і називаються – «шведські могили».
Є у Білошапках розлогі поля, порізані ярами, в яких ростуть цілющі трави й запашні квіти. За одним із ярів розташоване урочище Безуглівка, де на ставках – сила-силенна білих лілій. А сам ставок з усіх боків заріс старезними вербами. За народними переказами, ці землі належали багатому поміщику Безуглому, котрий мав велике господарство, за яким потрібно було доглядати. Володів Безуглий безліччю кріпаків, але користувався і працею найманих робітників. Немилосердний був поміщик, жорстокий: за найменшу провину карав підневільних.
Працював у того пана хлопець Тиміш, який іще маленьким прийшов до поміщика, щоб найнятися на роботу. Був він сиротою, тому жив у стайні, пас гусей, доглядав за кіньми. Коли ж підріс і змужнів, то допомагав сіяти, орати й виконувати іншу важку роботу. Була у пана донька: струнка, красива, покірна і ніжна. Полюбив Тиміш панночку, вона теж не залишилася байдужою, адже парубок був славний та красивий. Часто закохані зустрічалися потай від пана, аж поки він не дізнався про їхні стосунки. Немов гроза пройшла над хлопцем і дівчиною. Від люті поміщика страждали всі, але найбільше діставалося Тимошеві, адже господар мав на доньку зовсім інші плани – збирався видати її заміж за сусіднього поміщика-вдівця. Віддав пан Тимоша на солдатську службу, а служили тоді 25 років. Доньці ж наказав готуватися до весілля. Довго плакала панночка, умовляла батька, але невблаганним було його серце.
Настав день весілля. Одягли панночку у весільне вбрання. Подруги співають, жартують, але невесело на серці у нареченої. Бліда, мов лілії у весільному вінку, підійшла вона до гостей. Усі вирушили до церкви на вінчання. Дорога вела повз ставок. Тільки-но коні ступили на місток, дівчина миттю кинулася в озеро. Довго шукали її, але так і не знайшли. А на ранок на воді розквітли білі лілії – квіти шлюбного вінка панночки. З тих пір щорічно того дня, коли не відбулося вінчання, розквітає безліч білих лілій, що нагадують про втрачену любов Тимоша і його коханої.
Мальовнича природа Білошапок заслуговує на те, щоб її побачити. У селі є природні утворення – у формі трикутника розташовані три водойми: річки Перевід, Чернеча і ставок Сливин, а також три пагорби. З висоти пташиного польоту здається, що трикутники перетинають один одного. Село наче лежить в особливому магічному перетині. Старожили твердять, що ставок навмисне було викопано так, щоб утворився цей магічний трикутник із водойм. Вважалося, що тоді село матиме позитивну енергетику води, а всі, хто питиме воду з білошапківських криниць, будуть здоровими та міцними.
Через Білошапки пролягає туристичний маршрут до криниці, розташованої на межі Чернігівської і Полтавської областей. Відстань від Білошапок – приблизно 5 кілометрів по ґрунтовій дорозі. Приїздити бажано у церковне свято Вознесіння Христового, тоді там березоворудський священник править службу «за здоров’я».
Президент України