Одним із найулюбленіших свят наших предків був день Івана Купала. Свято Івана Купали є стародавнім, язичницьким святом, яке раніше відзначалося на день літнього сонцестояння і символізує єднання людини з природою. З часом, свято Івана Купали прив'язали до церковного календаря, приурочивши його до дня народження Іоанна Хрестителя, яке наразі відзначають за новоюліанським календарем 24 червня. Нині українці святкують це свято так само, як за дохристиянських часів. Свято багате на традиції. У давні часи торжество супроводжувалося піснями, ворожіннями та гуляннями до пізньої ночі. Найбільше Купалу любили молоді люди. Вони занурювалися в річку, наряджали "купальське деревце", збирали трави і квіти. Дівчата плели вінки, присвячуючи їх судженим. А юнаки намагалися знайти легендарну квітку папороті, яка приносить щастя. На Купалу в центр села зносили велику купу хмизу і розпалювали високе багаття. У ньому спалювали старі та непотрібні речі, щоб очиститися від усього зайвого в житті. Закохані пари намагалися перестрибнути через вогонь, не розмикаючи рук. Так перевіряли силу кохання.
Президент України