Чернігівський обласний центр народної творчості



Головна » 2024 » Квітень » 24 » «Бережемо та популяризуємо народні традиції»
«Бережемо та популяризуємо народні традиції»
13:50
До онлайн-проєкту «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски та орнамент писанки Чернігівщини») долучилася Бахмацька громада.
Розповідь про випікання паски в селі Бахмач І записана від керівниці народного аматорського фольклорно-обрядового ансамблю «Криниці» Антоніни Цибань.
Особливості авторської лексики максимально збережено.
Світле Христове Воскресіння! Таке довгоочікуване свято, якого чекали малі й дорослі. Адже перед цим було шість тижнів посту. Коли святили вербу, обов’язково виламували дві довгі лозини, такі, що могли накрити діжу, в якій замішували паску, хрестом.
Паски пекли в Чистий четвер. Іще до схід сонця вставали і ставили опару. Брали живі дріжджі, незбиране кисле молоко, цукор, щіпку солі, пригорщу муки, гарно розмішували і ставили в тепле місце, щоб дріжджі добре розчинилися та забродили. Десь через годину починали замішувати тісто.
Добре пам’ятаю, як мама брала ціле горнятко вершків, полив’яну миску цукру і неодмінно дванадцять свіженьких яєць. Чому 12? Та кожному місяцю по яйцю. Все це збивалося до густої піни й виливалося в опару.
Муку брали кімнатної температури, просіяну, яка в коробці стояла на краю печі. Борошна брали стільки, скільки візьме опара. Тісто вимішували довго, щоб не було вузликів із муки. Відставляли діжу до печі, де було тепліше. Годину-півтори тісто підходило, а тим часом вироблялися прикраси на паски. Це були обов’язково колосочки на гарний урожай, вісімочки на довге життя, каченята, щоб у дворі велася птиця.
А на паску, що мали нести на посвяту, робили велику шишку, бо її першою зрізали з освяченої паски, клали за образи і тримали до Вшестя (так у народі називають свято Вознесіння). На діжу клали навхрест свячену вербу, накривали скатертиною, щоб не завітрилося тісто. Потім тісто розподіляли у форми, клали на нього маленькі хрестики й чекали, коли паски піднімуться. Далі в натоплену піч саджали паски. Мама хрестила кожну, примовляючи: «Саджаю сиреньку, виймаю пухкеньку».
У п’ятницю та суботу робили крашанки. Красили яйця соком бузини, вони виходили чорнильного кольору, соком червоного буряка – мали розові крашанки, варили в цибулинні й отримували золотенькі яйця.
А щоб на крашанках були хрестики, замотували яйця товстими валовими нитками і так варили в цибулинні. Потім нитки знімали й залишалися білі хрестики. Освячену скорлупу виносили птиці і висипали в колесо, щоб птиця завжди добре неслася.
А ще хотілося розповісти про другий день після Паски.
Після сніданку хлопчики ходили віршувати. Вітали з Великоднем, зичили здоров’я, достатку і миру та злагоди в хату.
Ось такий вірш хлопці читали.
Пташка на хресті співає, Божа Мати ридає.
Ти, Матінко, не ридай, іди Сина виглядай.
Твій Син воскрес, нам радість приніс.
Ангели прилітали, камінь одвалився,
Камінь одвалився, Христос воскресився!!!
Христос воскрес, Христос воскрес, Христос воскрес!
З Великоднем будьте здорові!










Категорія: Регіональні заходи | Переглядів: 66 | Додав: lena | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
avatar

Переклад

Інформація

Календар

«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Пошук

Форма входу

Вітаю Вас Гість


Фестивалі

фестиваль "Поліське Коло"
фестиваль "Київська Русь"
фестиваль "Київська Русь"

Статистика

О.Майшев © 2024 | Чернігівський обласний центр народної творчості.