Головна » 2024»Квітень»24 » Онлайн-проєкт «Бережемо та популяризуємо народні традиції»
Онлайн-проєкт «Бережемо та популяризуємо народні традиції»
13:11
До онлайн-проєкту «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски та орнамент писанки Чернігівщини») долучився Білошицькослобідський будинок культури Корюківської міської ради з цікавою розповіддю про історію свята Великодня та автентичним рецептом паски від старожилів села. Воскресіння Христове – християнське свято, засноване на історії воскресіння Ісуса Христа на третій день після розп’яття. Тепер Великдень став днем, який християни присвячують спогадам про життя, смерть і воскресіння Спасителя. Рішення про необхідність святкувати Воскресіння Христове ухвалив Нікейський собор у 325 році н. е. В Україні це свято почало впроваджуватися лише після хрещення Русі в 988 році. Спочатку в різних місцях Великдень відзначали в різний час. У 325 році рішенням Першого Вселенського Собору Християнської Церкви було ухвалено святкувати Воскресіння Христове в неділю, яка настає після першого весняного повного місяця. Цей день припадає на період з 4 квітня по 8 травня. Однак розрахунок великодніх дат у православній і католицькій Церкві відбувається по-різному. Тому за православним і католицьким календарем Великдень нерідко відзначається в різні дні. У наші дні великодні обряди зберігають як релігійні, так і дохристиянські традиції, серед яких – всенощна служба, хресний хід, христосування, фарбування яєць, приготування пасок. Христосування – це обмін поцілунками, який супроводжується проголошенням традиційного великоднього вітання «Христос воскрес!». У відповідь годиться сказати «Воістину воскрес!». Тоді ж відбувався обмін фарбованими яйцями. Великдень, Воскресіння Христове – урочисте свято подолання смерті, зла. Дуже символічно, що воно відзначається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Це свято радості для всіх, бо утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення. Історія Великодня – це подорож крізь тисячоліття. Гортаючи її сторінки, можна щоразу відкривати для себе щось нове, адже історія походження свята – це переплетіння язичницьких та християнських традицій і вірувань, які відображають морально-етичні настанови наших предків. Це безцінне надбання, справжня мудрість, яка передається з покоління в покоління. Цього року Великдень за православним календарем припадає на 5 травня. Неодмінне частування цього свята – паска. У давнину для неї зазвичай готували багато тіста, оскільки у великій кількості воно найкраще підходило. Кожна господиня мала свій, випробуваний роками рецепт. Щоб великодній хліб вийшов дуже здобним і довго не черствів, у тісто клали багато яєць, вершкового масла та цукру. Тісто добре вимішували, ретельно укутували, оберігали від протягів. Вважалося: якщо паска вдалася, то в сім’ї все буде добре. Пекли паски зазвичай у Чистий четвер, а в суботу, напередодні Великодня, освячували їх у церкві. Їли паски весь Великодній тиждень. Як же колись пекли паски? За розповідями старожилів нашого села Білошицька Слобода Корюківського району, в середу з вечора робили опару, потім уночі, під ранок, підмішували решту інгредієнтів. Тісто підходило до ранку. Зранку тісто ще раз вимішували, а потім розкладали його по формах. Тісто знову підходило, після чого форми ставили до печі. Отже, нам знадобиться… Для опари: 3 склянки теплого молока, 50 г живих дріжджів, 4 склянки борошна-крупчатки. Крупчатка – особливий вид борошна великого помелу з характерною зернистістю. Добре підходить для здоби й макаронних виробів. Для тіста: 10 яєць, 2 склянки дрібного цукру, 2 чайні ложки солі, мед, горіхи, 2 склянки розм’якшеного вершкового масла, 4–5 склянок борошна, 2 склянки молока. Приготування Спочатку готуємо опару. Для цього потрібно влити в миску 3 склянки теплого молока, покласти дріжджі, розмішати і всипати 4 склянки крупчастої муки. Добре підбити, накрити й поставити в тепле місце. Тим часом відокремте 10 жовтків від білків і розітріть їх із двома склянками дрібного цукру. Коли опара добре підійде, покладіть у неї жовтки, перемішайте, всипте 2 чайні ложки солі. За бажанням можна додати мед і горіхи. Далі влийте 2 склянки підігрітого вершкового масла і всипте 4–5 склянок борошна. Одразу ж додайте ще 2 склянки молока. Починаємо місити. Якщо тісто занадто м’яке, потрібно додати ще борошна. Тісто має бути вимішане так, щоб воно легко відставало від рук та посуду. Потім тісто вкриваємо тепліше і даємо йому добре підійти. Після того як тісто підійде, викладаємо його на стіл, ділимо на частини й розкладаємо у форми, наповнюючи їх на третину, щоб тісто могло підійти до країв. Пекти паски ставлять, коли тісто підніметься майже до верху форми. Форми зовні потрібно обгорнути папером так, щоб він виступав над верхнім краєм на 4 пальці. Це робиться для того, щоб паска не звалилася або не викривилася верхівка. Якщо у вас дуже широка форма для паски, обгортання папером можна не робити. Прикрашали паску по-різному: деколи робили прикраси з того самого тіста, що й паска. Зазвичай ліпили хрестика і дві літери – ХВ. Деколи робили прикраси зі звичайного пісного тіста. Дехто міг зліпити з того тіста, що й паска, пташенят. Крашанки фарбували в цибуляному лушпинні.
Президент України