На Срібнянщині святкування Трійці майже нічим не відрізнялось від традицій та обрядів Чернігівського краю. Святкування зазвичай припадало на неділю. Але люди готувалися до нього напередодні. В суботу працювати на городі заборонялось, щоб не залоскотали русалки. В цей день обов’язково відбувалося прибирання оселі та подвір’я. Під вечір господар ішов до річки косити лепеху. Господиня з дітьми збирали чебрець, любисток, м’яту та ламали гілочки з липи та клену. Як оберіг від злих духів, зеленими гілками (клечанням) прикрашали ворота, хвіртку, встромляли в стріху біля дверей в будинку та хліві. На підвіконнях розкладали пахучі трави, а підлогу встеляли лепехою. Ранок неділі розпочинався з походу до церкви (окрім років, коли церкви були знищені, а богослужіння під забороною), з собою до храму люди брали для освячення пучки зелені. Освячений «букет» заносили до оселі ставили на покутті. Згодом, трави використовували для купання та лікувальних чаїв протягом всього року. Вважалося, що саме на Зелені свята ці трави мали найбільш цілющі властивості. Гілки (клечання), які оберігали подвір’я та оселю від злих духів спалювали (за межами подвір’я), або викидали. Водіння Тополі чи Куста на Срібнянщині не було, а от лише в селищі Дігтярі і до сьогодні спостерігається традиційність масового святкування Трійці. Молодь, як і раніше, збирається вулицями, «кутками». Завчасно зрубану вільху (інше дерево не підходить) ставили в місцях гулянь, прикрашали їх різнотрав’ям, квітами та стрічками. На самий вершечок прив’язували «ляльку». Вечором хлопці та дівчата водили навколо вільхи хороводи, співали, грали в ігри. Тут же серед молоді призначали кількох молодих людей, щоб до ранку сторожували обрядове деревце, а особливо «ляльку». Друга група молоді йшла до інших вулиць (кутків), щоб викрасти у сусідів «ляльку», а може і саме дерево. Тобто відбувалася своєрідна гра – «викради», «захисти», «обери переможця». В той же час більш доросле населення збиралися гуртом також по вулицях і в складчину накривали столи їством. Веселився народ у неділю, бо субота була поминальною.