Головна » 2024»Січень»4 » Проєкт «Традиції Різдва – обряди на Святвечір Чернігівщини» триває
Проєкт «Традиції Різдва – обряди на Святвечір Чернігівщини» триває
16:07
У проєкті «Традиції Різдва – обряди на Святвечір Чернігівщини» з нами – Берестовецький СБК з чудовою розповіддю про традиції та обряди на Різдво й рецептами святвечірніх страв.
На Різдво раніше ставили дідуха. Це сніп, який робили з необмолоченого жита або пшениці та прикрашали сухоцвітами й солодощами. Було дуже важливо, щоб цей сніп проходив через основні точки календарного року. Тому це був або обжинковий сніп, зібраний з поля останнім, або перший – зажинковий. Він уже містив у собі ідею врожаю. В хаті дідуха ставили на найвидніше місце – на покутті, біля столу, де стоять ікони. Щороку потрібно було зібрати врожай та зробити нового дідуха, бо попередній втрачав свою силу. Після Водохреща зерно з дідуха додавали до зерна, яке засіватиметься першим. А солому віддавали худобі або палили. Загалом новорічно-різдвяний період був дуже важливим, тому з початку свят на 12 днів заборонялася будь-яка велика робота. Можна було лише готувати їсти або поратися біля худоби. Було багато заборон і для самого Святвечора. Наприклад, цього вечора не можна позичати, бо весь рік позичатимеш і будеш бідним. Був звичай кликати до хати всяку нечисту силу, вовка, ведмедя, горобця, мороза – всіх тих, кого люди впродовж цілого року боялися і не хотіли їхньої присутності. Господарі кликали цих персонажів до святої вечері, а в кінці казали: «Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря». У дідух іноді вставляли коси, граблі чи серпи. Одночасно це несло в собі сенс оберега, який відлякує нечисту силу, і дає здоров’я, а також знаряддя, яке наступного року має зібрати багато врожаю. Деякі предмети для наших предків мали символічне значення, тому їм знаходили місце на святковому столі або під ним. Найпопулярніші – часник та гроші. У копійок дуже прозора мотивація, тут не треба далеко ходити – це на багатство. Їх могли класти під ритуальні хліби, під дідух, під скатертину разом із соломою та часником (він асоціювався зі здоров’ям). Уранці на Різдво або Новий рік копійки клали у воду, а потім нею вмивалися (так звана контактна магія). Напередодні Різдва ще вдосвіта господар і господиня ритуально готували Божу їжу – кутю та узвар. Для цього в печі особливим чином накладалися дрова, які годилося запалювати «живим вогнем» (його добували за допомогою тертя дерева об дерево або кресала). У пізнішій традиції вже користувалися сірниками. Для куті бралася завчасно потовчена й вимочена пшениця, а також «непочата» (набрана до сходу сонця) вода, яку, вважали, освятив уночі сам бог сонця. Це стосувалося і книшів, які виймали з печі «до світа», а в піч садили калачі та пісні пиріжки. Книш випікали, замішуючи його як звичайний хліб і кладучи зверху маленький хлібець, який звали душею і призначали для духів Лада, тобто душ померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять. Коли Божа їжа та книші вже на лавці, то з першим променем сонця господар відчиняв хатні двері, комори, клуні, стайні і навіть ворота, бо вважалося, що на землю сходить бог урожаю, достатку й багатства. Згідно з давньою українською народною традицією Свята вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину. І що важливо – спізнюватися до столу аж ніяк не можна. Цього дня наші прадіди нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження Спасителя – Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу. Кутя
Спочатку потрібно підготувати пшеницю кутяну. Для цього її варять у солоній воді протягом 2–3 годин, доки не стане м’якою. Після варіння пшеницю слід добре промити в холодній воді. Після того як пшениця промита й підготовлена, знову варимо її в солоній воді на маленькому вогні протягом 1–1,5 години, доки не стане дуже м’якою. Додавати воду за потреби. Коли пшениця вже готова, треба відцідити воду і дати пшениці трохи остудитися. Потім додати мед і добре перемішати. Додати обсмажений мак, горіхи та родзинки. Поступово доливати воду і продовжувати перемішувати масу до отримання густої консистенції. Посолити за смаком. Перед подачею можна прикрасити кутю сушеними фруктами або горішками. Тушкована капуста з грибами
Візьміть 50 г сушених білих грибів, залийте 250 мл окропу й залиште на 20 хвилин. За допомогою шатківниці наріжте половинку середньої білоголової капусти. Якщо немає шатківниці, можна порізати дрібно ножем. Розігрійте пательню з двома столовими ложками соняшникової олії та підсмажте капусту до м’якості. Візьміть цибулину, очистіть і дрібно поріжте, а 300 г печериць помийте й розріжте на четвертинки. Розігрійте пательню з двома столовими ложками соняшникової олії, додайте цибулю, а потім печериці та білі гриби. Злийте в окрему миску воду з сушених білих грибів (вона ще знадобиться). А гриби також додайте в пательню. Готуйте до випаровування рідини (десь 15 хвилин). Візьміть товстостінну каструлю і з’єднайте капусту з грибами та цибулею. До інгредієнтів додайте 250 г квашеної капусти. Посоліть і поперчіть до смаку. Додайте рідину, в якій запарювалися білі гриби. Тушкуйте капусту з грибами 30 хвилин. Після приготування можна подавати одразу до столу. Також можна подавати і в холодному вигляді. Узвар
Сухофрукти добре промиваємо. Викладаємо в каструлю і заливаємо холодною водою. Доводимо до кипіння, додаємо цукор за смаком. Закриваємо кришкою і даємо настоятися.
Президент України