Чернігівський обласний центр народної творчості



Головна » 2024 » Січень » 29 » Мозаїка соломою, мозаїчний набір соломою (Чернігівська область, Ніжинський район, Борзнянська ОТГ)
Мозаїка соломою, мозаїчний набір соломою (Чернігівська область, Ніжинський район, Борзнянська ОТГ)
12:55
Мозаїка соломою – один із видів українського народного декоративного мистецтва. Ця техніка має кілька назв: аплікація, інкрустація, інтарсія.
Відома постать Чернігівщини, талановита людина, що присвятила своє життя створенню шедеврів із соломи, – народний художник України Олександр Саєнко. Олександр Ферапонтович народився 1899 року в Борзні. Його батько був першим керівником школи садівництва, городництва, бджільництва, заснованої в місті 1898 року (нині це Борзнянський аграрний фаховий коледж). Мати митця походила з козацького роду. Внаслідок епідемії скарлатини, що прокотилася Україною на початку ХХ століття, двоє з п’ятьох дітей Саєнків назавжди втратили слух та можливість говорити. Біда не оминула і наймолодшого – дворічного Сашка. Напевно, втрата двох каналів спілкування зі світом особливо загострила у хлопчика сприйняття прекрасного, і Олександр захопився малюванням, уроки якого й акварельний живопис викладались у школі садівництва.
Він починав з акварелі та олійних фарб, а потім змінив техніку і став працювати з соломою. Односельці визнали його одразу, а от мистецтвознавці вважали, що картини з соломи – це не живопис. Однак художник не погоджувався з цим. «Живопис для мене починається там, де є колір, що передає образ», – такою була думка митця.
Колись Олександра Саєнка спитали про підсумки однієї з його персональних виставок. «У мистецтві нема підсумків, нема фіналу. Є продовження», – відповів художник («голосом» батька була донька Ніна).
Олександр Ферапонтович відійшов у вічність 1985 року. Донька продовжує батькову справу. Ніна Саєнко (1944) – заслужений діяч мистецтв України, член творчих спілок – НСХУ та НСМНМУ, засновниця Музею Олександра Саєнка в Борзні та Мистецької студії імені О. Саєнка для глухонімих дітей у Києві.
А почалася любов до оригінального народного мистецтва ось із чого. Як правило, солома використовувалася народними майстрами для прикрашання побутових речей (рами, божниці, посуд, меблі). Олександр Саєнко побачив у дитинстві такі витвори народних майстрів – і запала йому в душу та краса. Навчаючись в Українській академії мистецтв, Олександр Ферапонтович уперше використав солому як матеріал для творення монументально-декоративних панно, застосовуючи складні композиційні системи й технологічні прийоми, близькі до класичної техніки мозаїки, для втілення своїх творчих задумів.
У подальшій творчій діяльності митець зумів використати мозаїчний набір соломою на професійній основі в монументально-декоративному мистецтві, став новатором, створив власний самобутній і неповторний «саєнківський стиль».
У техніці мозаїчного набору соломою для творення художніх образів використовуються стебла різних злакових рослин (переважно жита, пшениці, а також ячменю й вівса), що відрізняються структурою та кольором (здебільшого – різні відтінки золотистого). Завдяки цій різноманітності виникає неповторне враження від кольорової гами і текстури.
Для роботи годяться стебла неповної зрілості – вони еластичні та пружні. Із соломин видаляється зайве – листя і з’єднання. Окремі частини стебла розрізають гострим ножем або скальпелем та вирівнюють, перетворюючи на видовжену пластинку.
Солома викладається на поверхню дерева (переважно липи), дикту, деревинно-стружкової або деревинно-волокнистої плити згідно із задумом автора (ескізом), нанесеним на поверхню олівцем або фломастером. Композиційна структура може мати округлі і прямолінійні форми (солома як матеріал дозволяє оперувати нею в широкому діапазоні), однак найкраще застосовувати природну для соломи прямолінійну форму. Солома прикріплюється до поверхні за допомогою клею (столярного або ПВА). Як правило, солома не фарбується, однак в окремих випадках її можна прокип’ятити в аніліновому барвнику 15–20 хвилин для отримання необхідного кольору.
Твори Олександра і Ніни Саєнків мають особливість: тло, на яке наклеєна солома, покривається фарбами різних кольорів (зазвичай не змішаних відтінків). Це темпера, гуаш, зрідка – акрил. Кольорове тло та окремі кольорові фрагменти художніх образів відіграють важливу роль у панно, виконаних мозаїчним набором соломою. Олександр Саєнко вперше вдало поєднав колір соломи з іншими кольорами, наближаючи таким чином монументально-декоративне панно до живописної картини.
Монументально-декоративний твір не покривається лаком, лише на ужиткові речі (посуд і меблі) може бути нанесено кілька шарів лаку для більшої стійкості.
Роботи, створені з використанням соломи, можуть бути орнаментальні (графічні) та сюжетно-тематичні (живописна картина, панно). На них можна побачити різні солярні знаки, які відтворюють українську природу, працю людей на землі: дерево життя, знаки Сонця, води, рослинного і тваринного світу (птахи, звірі).
Творами, виконаними в техніці мозаїчного набору соломою, має можливість милуватися й користуватися широке коло українців різних вікових категорій. Популярні вони і за кордоном. Помешкання українців прикрашають панно, картини, полиці, рами, інкрустовані сувенірні скриньки до великої скрині для зберігання одягу.
Твори-мозаїки Олександра і Ніни Саєнків представлені у 20 музеях України. Це художній та історичний музеї, а також музей-заповідник Михайла Коцюбинського (Чернігів); Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний музей Тараса Шевченка, Національний музей літератури (Київ); Шевченківський національний заповідник (Канів); Харківський художній музей; художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України Олександра Саєнка» (Борзна, Чернігівська область) та ін. Є шедеври «саєнківського стилю» й у приватних колекціях в Україні і за її межами.
Переважно техніка мозаїчного набору соломою передається від покоління до покоління, від батька до сина, доньки, до онуків. Окрім того секрети давнього мистецтва залюбки переймають від досвідчених, знаних педагогів, митців і майстрів гуртківці, студійці, відвідувачі майстер-класів.
Елемент «Мозаїка соломою, мозаїчний набір соломою» 2020 року увійшов до Обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини.

















QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Переглядів: 12 | Додав: lena | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
omForm">
avatar

Переклад

Інформація

Календар

«  Січень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Пошук

Форма входу

Вітаю Вас Гість

Логін:
Пароль:

Фестивалі

фестиваль "Поліське Коло"
фестиваль "Київська Русь"
фестиваль "Київська Русь"

Статистика

О.Майшев © 2024 | Чернігівський обласний центр народної творчості.