У Ніжинському міському Будинку культури відбувся ІІІ Відкритий фестиваль-конкурс народно-пісенного мистецтва імені композитора Івана Синиці "Пливи, мій віночку". Яскраві виступи подарували глядачам кращі музиканти і творчі колективи Ніжина та інших громад Чернігівщини.
Основою фестивалю стали твори на музику талановитого музиканта, композитора, аранжувальника, фольклориста, Заслуженого працівника культури України, гармоніста-акомпаніатора, викладача-методиста, керівника інструментальної групи супроводу ансамблю «Народна криниця», ніжинця Івана Синиці.
Більша частина його творів мають сценічне життя, вони здобули визнання й популярність за межами України, є часткою репертуарів народних хорових колективів, виконавців самодіяльних районних та міських ... Читати далі »

12 листопада 2024 року керівники студій КЗ "Обласний центр народної творчості" ЧОР Аліна Каплюк і Наталія Войстрикова брали участь, як члени журі у конкурсі «Студент року 2024» в номінації «Творча особистість». Конкурс відбувся на базі Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка.
Вчора творчі НУЧКівці презентували свої найкращі роботи претендуючи на перемогу в номінації «Творча особистість» конкурсу «Студент року 2024».
Картини, вишиті композиції, іграшки, прикраси з бісеру – і це ще далеко не все, що оцінювало висококваліфіковане журі! І, дійсно, оцінити роботи було дуже складно. Адже до кожної було докладено чимало зусиль та часу, в кожну вкладено свій сенс та душу.
Із кращих претендентів на перемогу було обран ... Читати далі »

До онлайн-проєкту «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» долучилася Добрянська громада. Цю інформацію зібрано працівниками Новояриловицького сільського клубу та Новояриловицької сільської бібліотеки. Неважко здогадатися, що на нас чекає розповідь про походження назви села Нові Яриловичі.
Вважається, що виникла вона від імені східнослов’янського божества Ярила, символ якого пов’язаний з весною, пробудженням природи, родючістю, сексуальною потужністю. Назва села вказує на його древнє походження, проте це більше стосується Старих Яриловичів, які розташовані за три кілометри на північний захід від Нових Яриловичів, що були засновані вихідцями з цієї «мікрометрополії».
Історичні відомості
На річці Немильні були дві папірні ... Читати далі »

Директорка КЗ "Обласний центр народної творчості" ЧОР представляє Чернігівщину на Всеукраїнському симпозіумі " Нематеріальна культурна спадщина: можливості, ресурси, виклики" до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, який проходить цими днями у Хмельницькому.
Організатор симпозіуму — Хмельницький обласний науково - методичний центр культури і мистецтва.
Надія Заваліна виступила з доповіддю " Відродження, збереження та розвиток елементів нематеріальної культурної спадщини на Чернігівщині" , а також поділилась культурною спадщиною Чернігівщини на місцевому телебаченні.
На симпозіум завітали представники місцевої влади, голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКСК, старший науковий співробітник Інс ... Читати далі »

Ця розповідь – про Миколаївку та Домницю.
Село Миколаївка розташоване у 50 км на північний захід від Чернігова і 51 км на північний схід від Мени, на правому березі Десни, в 19 км від залізничної станції Дроздівка Південно-Західної залізниці.
Наприкінці ХVІІ століття (1690 рік) селяни-кріпаки, втікаючи від поміщика з Дону (прізвище Донець) поселилися на правому березі Десни й заснували тут поселення Дурні. На початку ХVІІІ століття в селі було 24 двори, у 1858 році – 80 дворів, 1897 року – 162 двори і 1101 душ населення. За адміністративно-територіальним поділом село належало до Березнянської волості Чернігівського повіту. Втікачі недовго залишалися вільними, вони були приписані до Домницького монастиря, ставши казенними селянами.
Домницьки ... Читати далі »

Є в Березнянській громаді село Бігач. Ця розповідь – саме про нього. Адже онлайн-проєкт «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» триває…
Короткої дороги з Чернігова до Бігача нема, хоча навпростець від обласного центру до села – якихось 20 кілометрів. Асфальтований шлях пролягає через Березну й додатково «накручує» понад 30 кілометрів. Утім, місцеві знають, як зекономити бензин, і за сприятливої погоди їздять ґрунтовою дорогою через Седнів, де через Снов прокладено дерев’яний місток. Цим місточком користуються й седнівці, які вибираються по гриби у бігацькі ліси.
Із Седневом Бігач пов’язаний також історично і навіть, можна сказати, кревно. Тому що заснували село седнівці, яким удалося втекти від кримських татар під час облоги ... Читати далі »