Веду русалку із бору до бору.
Ой рано, рано, із бору до бору…
Веду додому в свекрову комору…
Ой рано, рано, в свекрову комору…
У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами – Коропська громада. Слухаймо старовинну пісню і споглядаймо обряд збирання клечання та прикрашання ним оселі і дворища.

https://www.facebook.com/chocnt/videos/1232696471473959?locale=uk_UA

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» з нами село Шабалинів Коропської ТГ.
Свято Трійці припадає на 50-й день після Великодня. Трійця символізує Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.
Оселі на Зелені свята з давніх-давен прикрашають клеченням із берези, липи, клена, верби. Вважається, що це захищає помешкання від злих духів. Береза – символ Трійці. Підлогу встеляють аїром або ж травою. На столи ставлять букети польових квітів.
Є повір’я, що на Трійцю не можна купатися в річках та озерах, бо русалки залоскочуть.

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» бере участь село Риботин Коропської ТГ.
Напередодні Зелених свят, у суботу, ще до сходу сонця молоді дівчата йшли до лісу і в поле, рвали запашне зілля. Уже ввечері хлопці рубали гілля з липи, берези, дуба, клена, щоб замаїти господарство. Зіллям прикрашали віконниці та ікони в будинку. Не заквітчати оселю вважалося тяжким гріхом.
Якщо листя залишалося зеленим і свіжим до наступного ранку, вважалося, що цього року хвороби та біди оминуть оселю. Неділю, на яку припадало свято Трійці, називали П’ятдесятницею, тому що це був саме 50-й день після воскресіння Христа.
На Трійцю забороняється грати весілля, адже нічого хорошого не вийде, сім’я розпадеться і буде нещасливою. Також не можна шити, вишивати ... Читати далі »

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» доєдналося село Нехаївка Коропської ТГ. Про місцеві звичаї на Зелену неділю, тобто Трійцю, розповіла жителька Нехаївки Надія Білоус, 1954 року народження, яка, у свою чергу, дізналася всі ці цікавинки від своєї сусідки Ганни Струц, 1907 року народження. Надія Пилипівна добре запам’ятала розповідь баби Жучки (так називали Ганну Корніївну на вулиці) і все життя дотримується цього обряду.
На Зелену неділю в Нехаївці обов’язково ставили клечання у своєму господарстві починаючи з хвіртки та воріт. Доріжки до порога і долівку в будинку посипали аїром та шовковою травою. Оселі прикрашали букетами квітів.
До клечання належали клен, ясен, липа, дуб. Клен символізує красу і розкіш у родині, ясен – міць і добробу ... Читати далі »

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучилося село Городище Коропської ТГ.
У селі була і є традиція на другий день Трійці йти до кринички. Перед цим жінки її прикрашали, ставили ікони. Уранці у понеділок після богослужіння всі прихожани хресною ходою йшли до кринички. Звучали церковні пісні, батюшка всіх кропив святою водою, проводив богослужіння. Потім кожен випивав по три ковточки святої води й набирав також води собі додому.

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучилося село Вільне Коропської ТГ.
Трійця вважається в народі одним із найбільших свят. У п’ятницю до схід сонця йшли збирати лікарські рослини, навіть росу, яка лікувала очі. У Клечальну суботу рвали трави, гілля клена, липи, ясена, осики й оздоблювали оселю та обійстя. Ворота, хвіртки і двері – осикою, щоб злі духи оминали двір. А запашним зіллям устеляли долівки. У неділю йшли до церкви з букетом із любистку, чебрецю, материнки. А ще цього дня можна ворожити.

Категорія: Регіональні заходи | Переглядів: 75 | Додав: lena | Дата: 25-Червня-2024 | Коментарі (0)

«Святкувати починали в суботу ввечері. На вигін сходилися жінки та чоловіки, дівчата й парубки. Чоловіки майстрували великі довгі столи та лавки, а жінки, позносивши різних страв, накривали на стіл, співали українських народних пісень. Парубки вирубували вербову гілку, а дівчата прикрашали її, або, як казали, «рядили Вербу». Палили вогнище і на ньому в казані фарбували курячі яйця в жовтий (обов’язково!) колір. Для цього завчасно робили відвар із кори дерева… Потім усі вечеряли, співали, розва ... Читати далі »

У проєкті «Народні традиції на Зелені свята» всіх вітає з Трійцею Седнівський БК. Ви дізнаєтеся, як відзначали Зелені свята у Петрушині та Клочкові, почуєте ніжну святкову пісню, помилуєтеся фрагментами давніх обрядів.
Запрошуємо до перегляду відео!

https://www.facebook.com/100064567214368/videos/pcb.874831358012430/1187631456024098?locale=uk_UA

До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучилася Березнянська громада з інформацією, наданою Центром культури і дозвілля Березнянської селищної ради (директорка – Надія Янчук).
Гарна традиція на Трійцю – проводити ярмарок. Їдуть, їдуть звідусіль… Народ збирається, ярмарок починається. Народні умільці, майстер-класи, запальні українські пісні й танці, виставки, українська кухня, де все вариться, смажиться, крутиться, вертиться...
Гуляй, народе!!! Співай пісню солов’їну, шануй неньку Україну!

Інформацію про те, як шанують Святу Трійцю в селі Замістя Сухополов’янської громади Прилуцького району Чернігівської області, надала завідувачка Замостянського сільського клубу Катерина Говорун. Ось що розповідає Катерина Григорівна (особливості місцевої лексики збережено).
У суботу напередодні свята оселі прикрашають квітами, застилають долівку лепехою (символ здоров’я), м’ятою та любистком, щоб у домі панували мир і злагода. На городі та подвір’ї ставлять гілочки липи або клена, щоб негода не пошкодила врожай і гарно вродило.
У неділю, на свято Трійці, йдуть до церкви з букетами квітів та різнотрав’ям, щоб їх освятити. Потім у тих травах і квітах миють голови та купають дітей. Вважається, що ці квіти і трави лічать від хвороб та придають сили. ... Читати далі »