Головна » 2025»Травень»5 » Чарівний світ пісенного мистецтва Михайло-Коцюбинської громади
Чарівний світ пісенного мистецтва Михайло-Коцюбинської громади
09:14
2 травня представницям КЗ «Обласний центр народної творчості» знову випала чудова нагода долучитися до чарівного світу пісенного мистецтва Михайло-Коцюбинської громади. На запрошення начальниці відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської селищної ради Лідії Гаєвської ми завітали на другий тур творчого фестивалю «Україні мелодія нашого серця!», який відбувся в селищному будинку культури.
Оскільки тут же розташована бібліотека, нам випала чудова нагода оглянути книжкову виставку «Слово рідного краю», де представлено твори письменників Чернігівщини – Олени Печорної, Валентини Мастєрової, Олексія Брика та інших. Милувала око виставка робіт талановитих людей Михайло-Коцюбинської громади Людмили Губар, Ольги Коваль, Тамари Мащенко, Віктора Кравченка, Світлани Сбоєвої, Дарини Шовкун і Тетяни Пильник.
І ось настав час пісенного дійства!
Перша пісня – це та, яку немовляті співає ненька. Тож вельми символічно другий тур фестивалю відкрив народний аматорський хоровий колектив «Джерело» Михайло-Коцюбинського будинку культури піснею, яка починалася зі слів «Ой як співала наша мати». А далі була українська народна «Ой дубе ти, дубе».
Потім присутні вшанували земляків, які віддали свої життя, захищаючи Україну від російської агресії. Щемні мелодії, щемні слова, а на екрані – світлини воїнів, чиї імена «записала Вкраїна в своє серце навік»… Вічна пам’ять і вічна слава полеглим Героям!
Соліст Пакульського сільського клубу Микола Нікодін задушевно виконав пісні «Явір і яворина» та «Світанкове село», акомпануючи собі на баяні. І, напевно, кожен у ці миті згадав своє кохання та свою «столицю дитинства, що зветься селом».
Вокальний ансамбль «Журавка» Кархівського сільського клубу виступив з патріотичною піснею «Україно моя» Анатолія Пашкевича, а далі зачарував неповторним автентичним колоритом. «Пасилала баба дєда у луг па каліну. Нє наломиш червонає – люблю да й пакіну…» Було шкода і добродушного занадто слухняного діда, і бабу, яка занапастила свого чоловіка, а тепер «хлєба юшку без хлєба». Добре, що дівчата вчасно розвеселили всіх жартівливою «Ой піду я до млина» в обробці Володимира Коцура. Аж хотілося теж поцілувати того мельника, «доброго, як душа», що не бере з дівчини плати за свою роботу, бо закохався по самі вуха.
У виконанні вокального ансамблю «Калина» Шибиринівського сільського клубу пролунала схожа на молитву пісня «В нашім краї йде війна», а також «Пісня про Україну». Солістка колективу Ольга Ющенко вразила всіх піснею «Ти моє небо». Чудовий, сильний, дзвінкий голос пані Ольги, здавалося, справді здіймався до самих небес. З таким рівнем майстерності – хоч на столичну сцену, хоч на Євробачення!
Вокальний ансамбль «Берегиня» Андріївського сільського клубу виконав пісню «Прозріння» на слова захисника Чернігова, автора збірки «Вірші, народженні війною» Валерія Вовка («Михалича»), а також старовинну весільну «Та ой ненько, ненько», в якій міститься настанова майбутнім невісткам, як шанувати свекра.
Неможливо було слухати без сліз виступ соліста Антоновицького сільського клубу Михайла Феделеша, який виконав відомі пісні «Я не втомився» Христини Панасюк та «Не сумуй» Тараса Тополі на слова десантника Олександра Рожка. Кожне слово звучало як символ сили й незламності наших воїнів і тих, хто щомиті чекає на них удома.
Творчу естафету підхопив вокальний ансамбль «Вишиваночка» Жукотківського будинку культури з піснями «Коли ти берегом ідеш» (підспівувала, певно, добра половина залу, якщо не всі) і патріотичною «Ми діти твої, Україно».
Ми діти твої, мила Україно,
Нічого в нас ціннішого нема.
Любов до тебе щиру і безмірну,
Як прапор, кожен гордо підійма.
Ці слова – як ода рідній країні, як урочистий гімн.
Вклав душу в пісню «Мамина криниця» соліст Жукотківського БК Микола Ребенок. А коли на сцену вийшла його колега по творчості Ніна Сінкевич з піснею Вадима Крищенка на слова Михайла Брунського «Мамо, не плачте», сліз справді вже не було. Вони лишилися там, у тій хвилині мовчання на початку заходу, коли голос пані Ніни лунав на тлі світлин захисників, чиї життя забрала жорстока безжальна війна.
Дует «Ясени» у складі Миколи Ребенка та Ігоря Манишева схвилював серця присутніх піснею «Лист з війни». «Чекайте нас, кохайте нас. Вернемось ми з війни до вас, до вас, до вас…» Чекаємо, наші любі воїни, і молимося за вас щохвилиночки.
Поки хлопці відпочивали, нам дівчата заспівали веселої та обнадійливої «Не хилися, калино» Наталії Май. Світлана Манишева та Оксана Голич – голосисті усміхнені красуні. У їхнього дуету і назва світла – «Світанок».
І які ж би то були браві козаки, якби не відповіли теж веселою? Слова пісні «Як вечір вечоріє» відомі багато кому. Тож дуетові «Ясени» залюбки допомагали глядачі!
Настав час підбивати підсумки. Це зробили селищна голова Михайло-Коцюбинського Ніна Ворох, Лідія Гаєвська й директорка Обласного центру народної творчості Надія Заваліна. Пролунали подяки ЗСУ, ведучим і всім учасникам, добрі слова на честь співочої громади, в якій так багато талантів. Усі колективи отримали дипломи й відзнаки, а пані Надія привезла з собою подяку організаторам та учасникам фестивалю від ОЦНТ, яку вручила пані Лідії. Також Надія Петрівна передала через Михайла Феделеша подарунок для військових – бойового гусака на ім’я Довбуш, який має таку саму вдачу, як у легендарного ватажка опришків. А пошила крилатого воїна майстриня Обласного центру народної творчості Антоніна Пустовойт. «Нехай цей гусачок вас оберігає і лихих людей навіть на поріг не пускає!» – щиро побажала пані Надія.
Окрему подяку одержала Тетяна Кравченко (Жукотки) за поетичну творчість. Воістину, які красиві люди в Україні!
Але це ще не все. На сцену вийшов однокурсник пані Надії – соліст Шибиринівського старостинського округу Сергій Тимошенко – з авторською піснею «Моє рідне село».
Виявляється, цій пісні двадцять років. А нове життя їй подарував директор Михайло-Коцюбинської школи мистецтв, справжній професіонал, музикант Олександр Могоровський – випускник моєї рідної Чернігівської школи № 17, талановита і творча людина, яка вміє робити просто грандіозні аранжування. Саме завдяки панові Олександру та його диво-техніці музичний супровід фестивалю був просто супер! І ще скажу: як приємно отак раптово зустріти людину, з якою, виявляється, знайомий (нехай навіть заочно)!
Кожен із нас розуміє, що в нашій країні триває війна. Тривога і смуток уже давно оселилися в наших серцях. Але уривати пісню не можна в жодному разі. Вона і настрій підніме, і біль вилити допоможе, щоб на серці стало легше. Навіть наші «котики» в самому пеклі іноді співають. І ох як та пісня не до шмиги ворогам!..
Співаймо – попри все. Бо тільки наша Україна має півмільйонну пісенну спадщину – неоціненний скарб, занедбати який – просто гріх!
Зі щирою повагою до людей і до творчості та глибокою вдячністю за талант і гостинність – Лана Світко
Президент України