Головна » 2025»Червень»26 » Івана Купала – одне з найяскравіших та найпоетичніших літніх обрядових народних свят.
Івана Купала – одне з найяскравіших та найпоетичніших літніх обрядових народних свят.
10:21
Жителі Срібнянщини зберегли елементи традиційного святкування і передають їх наступним поколінням. Будинок культури Срібнянської селищної ради долучився до нашого купальського проєкту з цікавою розповіддю, яку пропонуємо зараз до вашої уваги.
Протягом дня напередодні свята дівчата виходили в поле або на луг, збирали польові квіти й пахучі трави. А ввечері йшли до річки, де плели віночки, співаючи. Коли віночки були сплетені, прикрашали ними та стрічками купальське деревце – Марену. Водили навколо нього хороводи і співали обрядових пісень.
Хлопці також цього дня не ледарювали, а виготовляли з соломи Купайла та збирали хмиз для купальського багаття.
Коли ввечері парубки приходили зі своїм Купайлом на свято, між ними й дівчатами зчинялася «перепалка». Хлопці намагалися висміяти Марену, а дівчата – Купайла. Жартували, танцювали, водили хороводи.
Потім дівчата знімали з Марени віночки і несли їх до річки, щоб ворожити на судженого. Кожна пускала на воду свій вінок, спостерігаючи за його шляхом. А якщо хтось із хлопців упіймає на воді віночок котроїсь дівчини – буде її судженим.
У той час як дівчата несли віночки на воду, хлопці намагалися вкрасти Марену й потопити її у воді.
Купайла ж відносили до хмизу і підпалювали. Спалювання Купайла й запалювання великого вогнища символізувало очищення від хвороб та нечистої сили. Закохані пари, тримаючись за руки, стрибали через багаття. Якщо руки при цьому не роз’єдналися, вважалося, що найближчим часом хлопець і дівчина одружаться, а їхнє сімейне життя буде міцним і довгим. Іще навколо багаття розташовували маленькі вогнища та кропиву, через які зазвичай стрибали діти. Вважалося, що кропива має таку саму енергетичну силу, як і вогонь.
Люди вірили, що в ніч на Івана Купала відкриваються небесні ворота і всі молитви будуть почуті. Також вірили, що в цей час розцвітає папороть, знайти яку означало отримати щастя й виконання бажань. Тож опівночі найсміливіші відчайдухи ходили до лісу у сподіваннях знайти чарівну квітку папороті.
Уранці назавтра жінки та дівчата збирали лікарські трави. Вважалося, що рослини, зібрані на Івана Купала, мають цілющі властивості.
Свято завжди супроводжувалося виконанням обрядових пісень, які відображали багатство української купальської традиції: «Ой на Івана, на Купала!», «Кругом Мареноньки ходили дівоньки», «Заплету віночок», «Ой пливи, вінок!», «Де купався Йван», «Наше Купайло з верби, з верби!» та інших. Їх співали під час обрядів (плетіння вінків, водіння хороводів навколо Марени, стрибання через вогнище й пускання вінків на воду). Основними темами купальських пісень були кохання, ворожіння, очищення та єднання з природою.
У наш час для більшої яскравості свята і цікавішого розвитку сюжету до сценарію додають різних персонажів, таких як Водяник, Мавка, Відьма, русалки тощо.