У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» представляємо Тупичівську громаду. Про вишиваний скарб свого роду розповідає директорка комунального закладу «Тупичівський сільський будинок культури» Алла Гула.
«Народилася я в Тупичеві, вийшла заміж і проживаю в селі Великий Листвен, де народилася й виросла моя прабабуся Марія Іванівна Євтушок, 1888 р. н., яка передала у спадок сорочку-вишиванку своїй дочці Пелагеї Захарівні Зуб (моїй бабусі), а вона – мені.
Сорочка вишита десь у 1902 році (123 роки, 4 покоління), зшита із льняного вибіленого полотна, однакового за текстурою. Сорочка святкова, оскільки оздоблена гарною квітковою вишивкою, притаманною Чернігівщині. На рукавах вишиті маки, що символізують молодість, красу, любов. Іще ця квітка вважається оберегом роду і захищає від зла. На вставці вишиті троянди. Вони випромінюють кохання, пристрасть, жіночність, красу. Є повір’я, що ця квітка захищає та приносить щастя. На манжетах рукавів і внизу подолу – вузька вишивка дрібненькими квітками. Комір оброблений вузькою обшивкою з двома повітряними петлями, крізь які протягували стрічку.
Я дуже люблю свою вишиванку, вона цінна для мене як спадок. Час від часу вдягаю її на різні заходи, щоб образ мав довершений старовинний вигляд».