Головна » 2024»Січень»3 » Проєкт «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині»
Проєкт «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині»
10:51
У проєкті «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» представляємо заслуженого працівника культури України, композитора й аранжувальника, поета Володимира Чернявського. Володимир Чернявський народився 24 вересня 1958 року в смт Сосниця Чернігівської області. Навчався у Сосницькій середній школі ім. О. П. Довженка та дитячій музичній школі (клас баяна). Після закінчення Ніжинського культурно-просвітнього училища був направлений на роботу в Сосницький районний будинок культури, де з 1 січня 1979 року був керівником агітбригади «Хлібодар». З січня 1984 року працював у цьому ж закладі баяністом, а з серпня 1994 до лютого 2022 року обіймав посаду старшого методиста Сосницького будинку культури. Володимир Миколайович увесь час був постійним акомпаніатором різних колективів, ансамблів, малих форм. З 1995 року він – керівник оркестрової групи Сосницького будинку культури, основний склад якої – викладачі дитячої музичної школи ім. Марка Полторацького. Ця група акомпанувала народному аматорському фольклорному колективу «Криниці», народному аматорському жіночому ансамблю «Вербиченька», народному аматорському хору ветеранів та іншим колективам Сосницького будинку культури. За весь період своєї роботи Володимир Чернявський неодноразово брав участь у різноманітних конкурсах та фестивалях, у тому числі й міжнародних. Ця людина творчо обдарована: пише вірші, музику, малює. Володимир Миколайович – член місцевого літературно-мистецького об’єднання «Убідь», яке діє при громадській бібліотеці Сосниці. Він – фанат свої справи, закоханий у мистецтво. За особистий внесок у забезпечення розвитку української культури, популяризацію аматорського мистецтва, за багаторічну сумлінну працю, активну участь у проведенні концертних програм Володимира Чернявського неодноразово нагороджували відзнаками місцевого та обласного рівнів. Серед нагород – Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2007), Почесна грамота Верховної Ради України (2018). Також у 2018 році Володимирові Чернявському було присвоєно звання «Заслужений працівник культури». А ось так про свій творчий шлях від дитинства до зрілих років розповідає сам Володимир Чернявський. «Моя творчість – і пісенна, і поетична – почалася ще у шкільні роки. У шостому класі я написав гумореску «Захотілося двом кумам…». А через рік, коли був уже семикласником, у мене з’явився новий твір – «Пісня про Сосницю», яка була надрукована в 1973 році в республіканській газеті «Зірка». До речі, тоді я отримав багато листів від моїх ровесників із різних куточків України. Дещо пізніше, вже у Ніжинському культурно-просвітньому училищі, де я здобував середню спеціальну освіту, пробував писати мелодії вальсоподібного характеру. У 1985 році в Сосницькій районній газеті «Радянський патріот» (згодом – «Вісті Сосниччини») був надрукований мій вірш «Раздумья над Десной», і час від часу я подавав до редакції нові поезії. Пишуться й пісні – на мої слова та слова інших поетів. Окрім цього я роблю обробки українських народних пісень і гармонізації, аранжування авторських творів для народного аматорського фольклорного колективу «Криниці», хору ветеранів, вокального жіночого ансамблю «Вербиченька» та інших колективів і малих форм. Таких робіт уже понад 300. А щодо поетичної творчості, то тут, мабуть, немає тем, які б не хвилювали поета. Це любов до природи, рідного краю, невичерпна тема кохання, історичні мотиви, оспівування материнства, тема війни та інше. Це осмислення життєвих ситуацій, примх і лабіринтів долі, вічних законів буття, складний світ людських взаємин. А ще я бачу у простому – складне, у безбарвному – кольорове, у буденному – святкове. І до кожного твору, кожної теми у мене філософський підхід. Я глибинно аналізую те, про що хочу написати. І це все треба пропустити крізь серце, переболіти душею, щоб народити вірш чи катрен, які б не залишали байдужими читача. До речі, про катрени. Відкрию секрет: мелодію пісні я можу «накидати» за 20–30 хвилин (це по мінімуму), хоча є пісні, над якими працював по кілька днів. А над віршем я можу сидіти тиждень і більше. Саме з цієї причини років із 15 тому перейшов на катрени (хоча поряд із ними з’являються й вірші), де в чотирьох рядках можна висловити свою думку. І таких катренів уже набралося близько 600. Окрім ліричної поезії мною написано багато вітань гумористичного характеру (хоча туди вплітаються і ліричні мотиви) на дні народження, ювілеї, весілля тощо для рідних, близьких, колег, аматорів зі спілки «Убідь». Моя концертна діяльність теж почалася дуже рано. Ще під час навчання в музичній школі ми з сестрою влаштовували домашні концерти. Також я їздив зі студентами сільгосптехнікуму виступати в села району. В той час я ще навчався у старших класах середньої школи. За 43 роки моєї трудової діяльності в Сосницькому будинку культури концертів та виступів, не кажучи про репетиції, неможливо й підрахувати. У 2007 році у видавництві «Прапор» (Харків) вийшла збірка поезій і пісень «Душі моєї струни чарівні» (тексти пісень не тільки мої, а й інших авторів також). А у 2022 році у видавництві «Тропеа» (Київ) була надрукована збірка «Журавлиная криниця», куди увійшло 60 пісень на слова Сергія Губерначука. Працював я над ними близько трьох років. Це був дуже насичений і цікавий творчий процес, настільки я заглибився у творчість київського поета (на жаль, нині покійного). Для мене важливо, щоб текст для пісні був бездоганним. Можна перечитати сотню віршів, та лише один із них чи декілька стануть піснями. Наразі у моєму доробку є півтори сотні пісень (простих і складних, де кожен куплет виконується по-різному). Більше сотні з них уже підготовлено до друку, отож маю надію на вихід у світ нової збірки. А ще я співпрацюю з композиторкою Катериною Кулик із Мезина. Ця жінка зовсім не знає нотної грамоти, але складає прекрасні мелодії, яких у неї більше 300. Отож я спочатку записую нотами мелодію, а далі вже розписую на свій розсуд (відповідно до тексту, тональності, діапазону тощо) для хорового колективу, ансамблю, тріо чи дуету. Таких пісень, опрацьованих мною, набереться більше 100. Один цікавий момент: я маю родинні зв’язки (за материнською лінією) з відомим кінорежисером та письменником Олександром Довженком (мій прадід Ілля був його двоюрідним братом). Можливо, звідси витоки моєї творчості. А ще моя думка така, що це іскра Божа, бо кожному дається до чогось талант. Я тісно співпрацюю з творчими людьми Сосниччини. Мало знайдеться таких поетів, на чиї вірші я б не написав пісню чи декілька пісень. У 2007 та 2018 роках у Сосницькому будинку культури відбулися мої творчі вечори. Окрім поезії та музики маю ще потяг до образотворчого мистецтва, зокрема живопису. Я непогано малював у школі та в юнацькі роки, а дещо пізніше захоплювався написанням пейзажів та ілюстрацій до казок». Щиро зичимо панові Володимиру козацького здоров’я і творчого натхнення на довгі щасливі літа! Дякуємо за надані матеріали КЗ «Сосницький будинок культури» Сосницької селищної ради.
Президент України