Головна » 2025»Травень»12 » Розпочинаємо проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок»
Розпочинаємо проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок»
12:59
До Всесвітнього дня вишиванки, який цьогоріч відзначається 15 травня, КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР було організовано збір інформації в межах проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок».
У багатьох українських родинах вишиванка передається від покоління до покоління. Сорочка, що стала родинною реліквією, зазвичай вишита вручну. Важливо знати, хто саме вишивав цю сорочку, бо вона здатна роками зберігати в собі енергетику, яку заклала вишивальниця. Добра енергетика вишиванки буде вам оберегом.
У давнину найбільшою цінністю вважалося мати таку вишиванку, якої нема ні у кого. Тому жінки вигадували все нові й нові узори та орнаменти, а також додавали до свого вишиття все більше барв. Багатство кольорів і їх неповторне поєднання робило вишиванку унікальною.
Традиційна українська вишиванка буває різною. Особливості техніки вишивання залежить від регіону, в якому народилася сорочка. В Україні таких регіонів понад п’ятнадцять.
З давніх часів вишита сорочка вважається оберегом, символом краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості і любові. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого.
Одягаючи вишивану сорочку, варто задуматися, що ж бо в ній закодовано. Наші предки вірили, що кожен елемент на вишиванці має конкретне значення. Червоний колір ниток символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Калина означає красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла і праці.
Символічними є не тільки відтінки та форми вишивки, а й полотно та його колір. Традиційно вважали, що білосніжний колір означає цноту і чистоту, червоний символізує життєву силу, зелений – природу та спокій, а чорний – смуток і тугу. Найчастіше одягали білі вишиванки – вони додавали життєрадісності, а чорна вишита сорочка слугувала для часу посту й жалоби. Знавці переконують, що символізм елементів вишиванки має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить.
Вишита сорочка – національне вбрання українців. Її одягають на національні свята, в урочисті моменти життя. Орнаменти, символи, знаки на вишиванці – то інформаційне явище. Їх треба знати, відчувати, художньо осмислювати, вивчати. Це як своєрідний заповіт нам, свідок минулого історично-культурного життя народу. До того, щоб зрозуміти символи, які використовуються в народній вишивці, відчути їх, потрібно йти роками – читаючи книги, відвідуючи музеї, перешиваючи старовинні узори і створюючи нові… Кожен виходить на цьому шляху до свого. Хтось вишиває, бо подобається, хтось – із наміром за допомогою того чи іншого знака на сорочці наповнити свою долю гармонією та добром… Але як би там не було, таким чином ми зберігаємо прадавні символи, даємо їм нове життя. Недаремно ж кажуть, що вишивка – це наше найдревніше письмо. Слава Богу, що ця традиція у нас зберігається донині, що жінки продовжують майстерно вишивати сорочки своїм дітям та чоловікам і навчають своїх доньок цього ремесла. Так передається далі, в наступні покоління, і старовинна символіка.
Про те, які орнаменти, візерунки й техніки вишивання збереглися та передаються на Чернігівщині, ми дізнаємося завдяки інформації, якою поділилися з нами громади.
На завершення хочеться відзначити, що для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – то символ, який зберігає наше коріння, національну ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво предків, душа українського народу. Більше того – у вишивці зашифровано наш генетичний код.
Українська вишита сорочка пройшла довгий та часом нелегкий шлях до наших днів. Предки залишили нам у спадок величезний скарб. І наш святий обов’язок – не тільки не втратити цього безцінного надбання, а й примножити його та передати у спадок нащадкам.