Головна » 2025»Травень»19 » Триває вишиванковий проєкт, і з нами знову Киїнська громада
Триває вишиванковий проєкт, і з нами знову Киїнська громада
15:00
А українська вишиванка – диво,
У ній народу код, його душі.
Ці рядки обрала епіграфом до своєї зворушливої розповіді учениця 7-Б класу Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради Кіра Красковська.
Вишиванка Чернігівського краю – це неперевершений шедевр української культури, який має свої особливості й характерні орнаменти. Вона являє собою не просто одяг, а справжній символ національної гордості і самобутності.
Вишивка в Киїнці Чернігівського району має свої унікальні характеристики та орнаменти, які роблять її неповторною. Найчастіше вишивкою прикрашають сорочки, корсетки, спідниці, фартухи. Основні кольори – чорний та червоний. Основні візерунки – геометричні фігури, орнаменти з мотивами рослинного світу, зокрема квітів та листя. Особливу увагу приділяють орнаментації комірця та манжетів, де часто трапляється мініатюрна вишивка.
Крім того у вишиванні використовуються різні техніки: гладь, хрестик. Це додає вишиванці додаткового об’єму та виразності.
Кожен візерунок у вишивці має особливе значення. Скажімо, рослинні мотиви символізують красу та життєву силу
Цій вишиванці 65 років. Вона не просто старовинна – вона весільна. Цю сорочку власноруч вишила моя прабабуся Ганна, коли готувалася до найважливішого дня у своєму житті. Тоді їй було лише вісімнадцять, і вона ночами сиділа при каганці, вдивляючись у полотно, ніби у власну долю.
Прабабуся досі жива. Її очі глибокі, мудрі, спокійні. І коли вона бере до рук ту вишиванку, мовчки проводить пальцями по візерунках, я бачу, як у її пам’яті оживає молодість. Прабабуся пам’ятає, як обирала кожну нитку, як шила, вкладаючи у хрестики свої мрії про щастя, любов і мир у родині. Усе тоді було непросто: післявоєнні роки, скромні статки, але вишиванка мала бути найкращою, бо це – на весілля, на все життя. І вона справді стала частиною прабабусиного життя. У цій сорочці вона виходила заміж, у ній зберігала перші світлини з дідом, у ній хрестили першого сина. А тепер прабабуся береже свою вишиванку, мов реліквію. Для мене це більше, ніж одяг. Це жива історія. Це любов, вишита голкою. Це спадок, який говорить мовою серця.
І поки моя прабабуся усміхається, тримаючи в руках свою весільну вишиванку, я знаю: традиція жива. І ми – частина чогось значно більшого, ніж просто час.
Президент України