У проєкті «Івана Купала» з нами Яблунівська громада
10:19
Літо, тепло, запашні квіти, трави, освіжаюче дихання води… Ідеально для відпочинку і масових гулянь! Тому свято Івана Купала в цій громаді – одне з найулюбленіших для молоді. Традиції його проведення дійшли до нас іще з дохристиянських часів, хоча й дещо змінилися. Але незмінними атрибутами залишилися багаття, вінки, вода.
Нині молодь уже майже не збирається окремими кутками, як раніше. Основні дійства відбуваються в закладах культури громади. І тут у кожному селі є свої «родзинки»: театралізовані дійства, величні вогнища, цікаві костюми.
Під впливом часу язичницьке свято з’єдналося з християнським і за церковним календарем, за яким відзначалося донедавна, значно змістилося від автентичної дати проведення – дня літнього сонцестояння (21 червня). Тепер воно буде майже на своєму місці (відзначатиметься в ніч з 23 на 24 червня).
У Яблунівці здавна молоді хлопці напередодні свята зводили неподалік будинку культури величезне вогнище з колод і сіна. Верхівку прикрашали кленовою гілкою із зав’язаними на ній стрічками. З настанням темряви починалося театралізоване дійство, під час якого багаття запалювали. Усі охочі водили навколо нього хоровод, танцювали. Коло робили широке, адже вогнище високе, вогонь жаркий а іскри від нього піднімалися на десятки метрів угору. Ближче до ранку, коли вже колоди догорали, молодь стрибала через багаття. Квітку папороті шукати не ходили, бо лісу немає. Але, можливо, є романтики, які шукали її в гаю.
Старожили села Сергіївка розповідають таке:
«У нас у селі ще з дня збирали старі колеса, а на вечір розпалювали вогнище і хлопці стрибали через нього. Дівчата теж іще з дня наплітали вінків, а потім пускали їх на воду. Кожна дівчина дивилася за своїм вінком: куди він попливе, туди вона вийде заміж.
Люди старшого віку теж збиралися біля багаття. Хто міг стрибати, той стрибав через вогнище. Хтось купався і вірив, що цього дня вода має особливу силу. Кожен приносив із дому щось із їжі, і всі гуртом улаштовували масові гуляння. Молоді дівчата ворожили на долю та кохання. Так було у нас у селі, доки були ставки і не було війни».
Такі ж самі традиції, з вінками й багаттям, збереглися і в селах Дубовий Гай та Білошапки.
Президент України