У проєкті «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» представляємо народний аматорський хор Вихвостівської філії КЗ «Тупичівський сільський будинок культури» Тупичівської сільської ради.
Цей колектив був створений у 1965 році за підтримки голови колгоспу ім. Коцюбинського Михайла Кулика. Поряд з Михайлом Прокоповичем у хорі співали вчителі, працівники правління й колгоспники. Першим керівником колективу став Василь Полевик.
У 1968 році хору було присвоєно почесне звання «народний аматорський».
У грудні 1975 року народний аматорський хор Вихвостівського сільського будинку культури виступив на Київській кіностудії у передачі «Театр і життя». Цей потужний колектив щороку бра ... Читати далі »

Мета проєкту – збереження та пропаганда традицій аматорського театрального мистецтва, привернення до них громадської уваги, виявлення нових цікавих театральних колективів, талановитих режисерів і виконавців, пошуку креативних ідей і напрямків.
В цей тривожний час на жаль ми не можемо зібратись разом в театральній залі, переглянути улюблені вистави та зустрітись у колі друзів. Тому КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР презентує театральний онлайн марафон кращих постановок української та світової драматургії від колективів Театрального мистецтва Чернігівщини.
Для участі необхідно:
1.Надіслати відео ролик з виступом. Колективи представляють виставу, уривки з вистав і п’єс, естрадні мініатюри, етюди, що мають композиційно завершений харак ... Читати далі »

І знову з нами Будинок культури Талалаївської сільської ради, що в Ніжинському районі. Про два чудові колективи з «приперченими» назвами ми вже розказували. А сьогодні, шановні друзі, пропонуємо до вашої уваги розповідь про юних талантів – зразковий аматорський хореографічний колектив «Полісяночка».
Цей колектив – єдиний у громаді, що має почесне звання «зразковий аматорський». Тут займаються діти від 4 до 16 років. Нині в колективі понад 40 вихованців і 3 групи – молодша, середня та старша.
У репертуарі «Полісяночки» – найрізноманітніші хореографічні композиції різних танцювальних стилів. Це твори народної, сучасної, класичної та бальної хореографії. Кожна постановка оригінальна і неповторна, завдяки чому учасники колективу розширюють свої творч ... Читати далі »

У межах проєкту «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» пропонуємо до вашої уваги розповідь про заслуженого працівника культури України Ганну Кузьменко, яка довгий час очолювала народний аматорський фольклорний колектив Сосницького будинку культури «Криниці».
Немає краще тих традицій,
Що йдуть від роду і до роду.
Красива пісня українська,
І в ній живе душа народу.
Щоб зрозуміти душу українця, треба послухати українські пісні. У них – і глибока зажура, як журавлиний клекіт, і незрівнянна радість, як весняна молода повінь. Серед таких пісень у селі Кладьківка Куликівського району Чернігівської області народилася Ганна Кузьменко. Пізніше сім’я переїхала до се ... Читати далі »

І знов лунає улюблена колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю…» Цього разу – від Берестовецького СБК. Слухаймо, співаймо, Бога прославляймо!

Посилання на відео:

https://youtu.be/lK9rR5f-qes

У проєкті «Традиції Різдва – обряди на Святвечір Чернігівщини» з нами – Берестовецький СБК з чудовою розповіддю про традиції та обряди на Різдво й рецептами святвечірніх страв.

На Різдво раніше ставили дідуха. Це сніп, який робили з необмолоченого жита або пшениці та прикрашали сухоцвітами й солодощами. Було дуже важливо, щоб цей сніп проходив через основні точки календарного року. Тому це був або обжинковий сніп, зібраний з поля останнім, або перший – зажинковий. Він уже містив у собі ідею врожаю. В хаті дідуха ставили на найвидніше місце – на покутті, біля столу, де стоять ікони.
Щороку потрібно було зібрати врожай та зробити нового дідуха, бо попередній втрачав свою силу. Після Водохреща зерно з дідуха додавали до зерна, яке засіватиметьс ... Читати далі »

Сьогодні з нами – село Комарівка.
Різдво Христове – це красиве й наповнене звичаями і традиціями свято, яке в Україні заведено відзначати урочисто.
Церква з давніх часів приурочувала святкування Різдва до найвеличнішої події – народження Ісуса Христа. Віряни шанують це свято і намагаються дотримуватися всіх звичаїв і традицій, які складалися століттями. Але в Україні навіть не дуже віруючі люди люблять різдвяний період і не проти зануритися у відповідну атмосферу.
Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства. Традиції святкування Різдва передавалися від покоління до покоління. Різдво вважають святом сім’ї і традиційно відзначають у родинному колі. Можна сказати, що період підготовки до Різ ... Читати далі »

У проєкті «Традиції Різдва – обряди на Святвечір Чернігівщини» з нами знову село Комарівка. До вашої уваги – розповідь про традиційні страви святвечірнього столу.

Святвечір – це вечір перед Різдвом, коли українці за традицією збираються родинами на спільну вечерю. Після появи першої зорі на небі на стіл на Чернігівщині подають вечерю з 12 страв. Ця вечеря особлива, бо саме до неї готують страви, кожна з яких має своє значення.
* Кутя – головна страва на Святвечір. Вона має глибокий символічний зміст, адже пшениця як зерно щороку оживає, тому є символом вічності.
* Узвар, або компот із сушенини, обов’язково має бути на українському різдвяному столі. Він символізує очищення тіла й душі.
* Вареники ... Читати далі »

Гостя: Надія Заваліна, директорка комунального закладу «Обласний центр народної творчості» Чернігівської обласної ради

Ведучий: Анатолій Тютюнник

Посилання:

https://soundcloud.com/uachernihivradio/pdsumki-roku-amatorske-mistetstvo-cherngvshchini-praymvechr-aktsenti?fbclid=IwAR2GfzI0sMkgfyp8SoIuJGeiX-il8DFS4zmaU--w3qMM_8DiTATHq9R82FY

Марія Шевченко, мешканка Березни, знайшла старовинний рецепт березенських пряників і хоче передати традиції випікання наступним поколінням. У Коропській громаді зберігають традиційний рецепт карильського святкового борщу «Квасок з грушами». У Плисківській громаді готують кашу «Бабка» на основі крохмальних млинців, у Срібнянській громаді розповідають про рецепт млинців, які печуть із пшоняного борошна.
Березенські пряники (з кмином, «Кавалер», «Баришня»), каша «Бабка», карильський святковий борщ «Квасок», «Пшінька» – це назви українських страв, які представники Березнянської, Плисківської, Коропської громад хочуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини України та міжнародних списків ЮНЕСКО.
Як зберегти рецепти українських страв Черні ... Читати далі »