Сорочку з домотканого лляного полотна Катерина Василівна Добровольська отримала у спадок від своєї бабусі Катерини Іванівни Кондратенко, 1906 року народження. Ця вишиванка вражає витонченістю ручної роботи. Сорочка вишита хрестиком у традиційних чорному та червоному кольорах. Орнамент вишивки – рослинні елементи: листя і жолуді, що символізують родючість, силу та оберіг. По низу вишиванки – витягнуті нитки, які утворюють ромб, і обмотані рубці. Таке оздоблення називали в народі «манішка». Родина Добровольських мешкає в селі Велика Загорівка Ніжинського району.

Вишиванка – це символ здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, порядності і чесності, любові та святковості, а ще – оберіг. Жителька села Велика Загорівка Ніжинського району Надія Бабич отримала у спадок від своєї мами Феодосії Агеївни Смалій, 1923 року народження, домоткану лляну сорочку, яка має традиційний крій – із прямими вставками та вшивними рукавами. Орнамент вишито червоними і чорними нитками. Візерунки розміщені на рукавах. Техніка вишивки – хрестик. Основний мотив орнаменту – стилізовані червоні квіти: пелюстки заповнені яскраво-червоною ниткою, а контур кожної квітки обведений чорною ниткою, що додає візерунку глибини й виразності. У такому стилі виконано кетяги калини та листя. Калина – традиційний символ жіночої краси, сили роду і злагоди. Орнамент вишивки симетричний, розділений витягнутими нитками, що утворюють прозору смугу. Це надає сорочці легкості й вишуканості. Нині вишиванка стала окрасою онуки Надії Іванівни – Віки Левченко. У родині сорочка зберігаєть ... Читати далі »

Цю інформацію надано Центром культурних послуг Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Сорочка, яку ви бачите на світлинах, належить родині жительки села Високе Ніжинського району Олени Барабаш. Цю красу жінка вишила власноруч. У маминій вишиванці виходили заміж доньки Олени Федорівни – Віра та Любов, а потім і онучка Наталія вдягла цю вишиванку в день свого весілля. Так сорочка стала родинною реліквією, оберегом, який і надалі передаватиметься з покоління у покоління. Робота виконана технікою «гладь». Майстриня відтворила на білому полотні яскраві барви улюблених квітів, що символізують любов, милосердя, добробут на довгі роки життя. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний – любов і пристрасть, білий – невинність і чистоту, жовтий – радість і надію, синій – воду, небо, спокій та жіноче начало.

Проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває. На світлині – сорочка, вишита хрестиком, яка належить жительці села Галайбине Ніжинського району, 1943 року народження (на жаль, ім’я не вказане). Вишиванку жінка успадкувала від матері.

До нашого вишиванкового проєкту долучилося село Носелівка Ніжинського району, Височанська ТГ. Сорочка, вишита на грубому домотканому полотні (техніка «хрестик», червоне та чорне) перейшла у спадок жительці села (на жаль, ім’я не вказане) від свекрухи з Менського району.

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» з нами село Тростянка Ніжинського району, Височанська ТГ. На світлині ви бачите сорочку, вишиту хрестиком на вибіленому полотні. Цю вишиванку жителька села 1941 року народження (на жаль, ім’я не вказане) успадкувала від матері.

Розповідає мешканка села Бурівка Тамара Михайлівна Мурач. Вишиванковий проєкт набирає обертів… «Це сорочка бабусі мого чоловіка – Марфи Іванівни Бугрим, яка передала її своїй дочці (моїй свекрусі) Катерині Мефодіївні Мурач, а вона – мені, оскільки працювала я директоркою нашого БК. Цій сорочці понад 100 років. Бабуся вишивала її собі на весілля, тож і обрала візерунок із трояндами, які символізують кохання».

З нами село Вихвостів Тупичівської громади. Цю сорочку вишила Марія Макарівна Валах (1918 р. н.) і передала у спадок дочці Ганні Володимирівні Козловській (1939 р. н.), а вона передала свою родинну реліквію в мінімузей «Народознавча світлиця», який організовано у Вихвостівській бібліотеці. Тут старовинна вишиванка зберігається як експонат. Цій сорочці десь 93 роки. На ній вишите дубове листя та жолуді, традиційні для вишиванок в Україні. Такий орнамент символізує силу і плодовитість, оскільки дуб – одне з найвидатніших дерев у культурі та історії нашої країни. Ця вишиванка переповнена символікою і має глибоке значення для українського народу.

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» представляємо Тупичівську громаду. Про вишиваний скарб свого роду розповідає директорка комунального закладу «Тупичівський сільський будинок культури» Алла Гула. «Народилася я в Тупичеві, вийшла заміж і проживаю в селі Великий Листвен, де народилася й виросла моя прабабуся Марія Іванівна Євтушок, 1888 р. н., яка передала у спадок сорочку-вишиванку своїй дочці Пелагеї Захарівні Зуб (моїй бабусі), а вона – мені. Сорочка вишита десь у 1902 році (123 роки, 4 покоління), зшита із льняного вибіленого полотна, однакового за текстурою. Сорочка святкова, оскільки оздоблена гарною квітковою вишивкою, притаманною Чернігівщині. На рукавах вишиті маки, що символізують молодість, красу, любов. Іще ця квітка вважається оберегом роду і захищає від зла. На вставці вишиті троянди. Вони випромінюють кохання, пристрасть, жіночність, красу. Є повір’я, що ця квітка захищає та приносить щастя. На манжетах рукавів і внизу подолу – вузька вишивка дрібненькими ... Читати далі »

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває ознайомлення з вишиванками села Обмачів Батуринської громади. І знову розповідає Ганна Драненко. «На світлині – вишиванка Любові Іванівни Очеретнюк. Вишила цю красу її мама. Сорочці 70 років. Вишиванка «Троянди» – наша національна гордість. Уся українська вишивка позначена знаками Води і Сонця – двох стихій, які створили земне життя, а тому їх треба розуміти як водну материнську й сонячну батьківську енергію. Сонце – у вигляді квітки троянди. Троянда – символ Діви Марії!!! Символ, який служить добрим охоронцем, приносить щастя, захищає родючість».