Розповідає завідувачка Жернівського клубу Карина Пампуха. «Ось ці вишиті сорочки передані з покоління в покоління нашій прабабусі Тетяні Хомівні Василенко в 1920 році. Вишиті троянди символізують красу й жіночність. Цей орнамент робить вишиванку особливо привабливою та виразною. Троянда, відома також як ружа, майорить на вишитих жіночих сорочках, символізуючи сонце і любов. На другій же сорочці вишито дубове листя та квіти. Це символ сили, мужності й незламності лісу, оскільки дуб – одне з найвидатніших дерев у культурі та історії нашої країни. Його характерні листки стали символами безсмертя і стійкості. Квіти на вишиванках – символ цвітіння духовності та життєвої сили».

Ці сорочки вишивала жителька села Марія Федорівна Яценко, 1929 р. н. Одна з них – повсякденна, друга – святкова, вишита в 1952 році. Вишиті чорнобривці – символ материнської любові й захисту, полуниця – сила Сонця, несе здоров’я і радість, пави-птахи – символ сімейного щастя, парні.

На фото – одяг жительки села Лідії Павлівни Жовтоножко. Він дістався їй у спадок від матері, яка носила ці вишиті речі в 1920–1930 роках.

На першій світлині – директорка Вишеньківського БК Наталія Бровко. На її вишиванці – орнаменти-символи. Дерево життя – це краса, молодість, оновлення душі і тіла. Зорі – оберіг від зла й негативу, захищають від хвороб і безсилля. Безкінечність – життєвий шлях, символ вічного буття, сили та життєвої енергії. Ця сорочка дісталась у спадок пані Наталії від Євдокії Леонтіївни Мозгової, 1929 р. н., уродженки села Вишеньки. Подарована у 90-х роках минулого століття. На другій світлині – Любов Бондаренко. Орнамент на її вишиванці – виноград, який символізує достаток, щастя і добробут. Візерунок з виноградом відображає радість створення родини. Сорочка дісталася пані Любові у спадок від її бабусі Олени Степанівни Марченко, 1903 р. н., уродженки села Вишеньки.

Розповідає директорка Будищанського будинку культури. «Вишиванка – оберіг від усього лихого. Кожна квіточка чи листочок має певне значення. Моя бабуся (1917 року народження) вишивала хрестиком. На нашій сорочці троянди – символ справжнього кохання, краси, яскравості й жіночності; мак – чарівна сила, яка захищає від усякого зла; виноград – символ роду, сімейного щастя і добробуту».

Павло Миколайович Богун успадкував від своєї тітки Ніни Павлівни Комаси (1940 р. н.) вишивані сорочки. А тітка отримала їх у спадок від своєї свекрухи Ганни Комаси. Вишиті ці сорочки ще до війни (приблизно в 1938 році). Вишивка – хрестик, червоним та чорним по білому полотні. Орнамент на першій сорочці – рожа. Троянда – символ урочистої, особливої вроди дівчини, її верховенства. На другій сорочці – квіткові мотиви, які означають віддзеркалення чистоти, процвітання роду та життя. Червоний колір – це радість, пристрасть, любов і життєлюбність. Чорний колір символізує землю, а земля – це годувальниця, багатство й добробут.

До вашої уваги – ще одна публікація про вишивану спадщину села Комань Новгород-Сіверської громади. Ганна Юріївна Шишко успадкувала від своєї бабусі Катерини Семенівни Мезько (1908 р. н.) сорочку, вишиту до 1939 року. Вишивка – хрестик, червоним та чорним по білому полотні, виноградні грона з листям. Цей візерунок – символ сімейного щастя й добробуту, а також може бути пов’язаний з появою нового члена родини. Такий орнамент уособлює чоловіка як гарного сім’янина, а жінку – як берегиню сімейного древа.

Цю інформацію до вишиванкового проєкту зібрала і надала Команська сільська бібліотека-філія КЗ «Новгород-Сіверська міська бібліотека» (село Комань Новгород-Сіверської громади). Ось що нам пишуть. «Новгород-Сіверщина – регіон з глибокими традиціями народної вишивки. Наша вишивка відзначається стриманістю кольору, геометричністю і символічною глибиною. Наталія Петрівна Богун успадкувала вишиті сорочки від своєї мами Ольги Нестерівни Ілющенко (1939 р. н.), а вона – від своєї мами Марії Петрівни Вареник (1918 р. н.). Ці сорочки вишиті хрестиком, червоним та чорним по білому полотні, орнамент – троянди. Троянда, відома також як ружа, майорить на вишитих жіночих сорочках, символізуючи сонце та любов. Орнамент має вигляд чіткого сітчастого зображення, яке заповнює площину рукавів. Сорочки вишиті в 1936–1940 роках. Зберігаються у третьому поколінні».

До вишиванкового проєкту долучилася Ларинівська сільська бібліотека-філія КЗ «Новгород-Сіверська міська бібліотека». Жителька Ларинівки Тетяна Анатоліївна Дацько успадкувала від своєї прабабусі із Сумщини дві сорочки, вишиті хрестиком червоними та чорними нитками по білому полотні. На першій сорочці вишиті виноград і лоза – давній символ сімейного щастя. Виноград на вишиванці символізує достаток, щастя й добробут. Візерунок винограду в орнаменті відображає радість створення родини. У вишитті переважає чорний колір, поєднаний з темно-вишневим. Чорний колір символізує землю, а земля – це годувальниця, багатство і добробут. Друга сорочка вишита червоними маками. Мак – один із найбільш поширених українських народних символів. Він має багато значень: може символізувати кров, сон, красу, пробудження, підкреслювати вроду і молодість дівчини, оберігаючи її сім’ю від нещасть. Вишиванки зберігаються в четвертому поколінні. Їм більше 120 років.

Вишиванкове надбання села Слобідка Новгород-Сіверської громади представляє Слобідська сільська бібліотека-філія КЗ «Новгород-Сіверська міська бібліотека». Бібліотекарка Слобідської сільської бібліотеки-філії Наталія Мишко захопилася збереженням сільської спадщини кілька років тому. Свою «Зелену садибу» прикрашає предметами побуту своїх бабусь та прабабусь. Тут же є і вишиванки, які потрапили до рук пані Наталії випадково. «Суспільне Чернігів» зняло сюжет «Сторічні вишиванки північної Чернігівщини: як у Слобідці експонують колекцію в сільській світлиці», який можна переглянути за посиланням https://www.facebook.com/share/p/1AiNwm3mMm/