У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» продовжуємо ознайомлення з вишиваною спадщиною Новгород-Сіверщини. На світлинах – вишиті костюми, що дісталися Ользі Соловей від прабабусі, яка вишивала їх сама хрестиком і гладдю. Цьому розкішному вбранню приблизно 60–70 років. Прабабуся пані Ольги жила в селі Рогівка Новгород-Сіверського району.

Цій сорочці десь років 85 (три покоління). Вона дісталася Раїсі Осадчій від бабусі Уляни Остапівни Гончаренко в 1980 році. Вишивка поліська, з села Попівка на Новгород-Сіверщині. Сорочка зшита із лляного полотна, вишита червоними і чорними нитками. Характерне дотримування чітких ліній, елементи – ромби, трикутники, а також квіти й листя.

Цього разу – вже про сорочку. Вона дісталася Валентині Григорівні Бондаренко від далекої родички Уляни Хомівни Копил. Рукава розшиті рослинним орнаментом, і поділ – теж. Така вишивка притаманна селу Лизунівка Новгород-Сіверського району.

У цьому дописі – не про сорочку, але ж про старовинне вишиття. На світлинах – скатертина, зіткана з конопель, своєручна. На ній вишивка білим по білому. Така техніка притаманна селу Лизунівка. На скатертині – геометричні фігури, які повторюються. Вишита вона з ювелірною точністю. Це святкова скатертина, оздоблена мереживом своєручним. Їй більше ніж 100 років. Хто вишив цю скатертину, невідомо, але у спадок вона дісталася Лені Григорівні Коврижко від свекрухи.

До проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» долучилося село Кудлаївка Новгород-Сіверської громади. На світлинах – кудлаївська вишивка з середини минулого століття. Зберігається у музеї Кудлаївського сільського будинку культури Новгород-Сіверського району.

До проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» доєдналася Дігтярівська сільська бібліотека-філія КЗ «Новгород-Сіверська міська бібліотека» (село Дігтярівка Новгород-Сіверської громади). Розповідає Наталія Михайлівна Петренко. «Цей український костюм пошила й вишила мені бабуся Марія Михайлівна Свириденко в 1990 році. Я навчалась у восьмому класі. Тоді в районі ще проводились огляди художньої самодіяльності серед учнів шкіл, і ми вперше підготували для виступу фрагменти українських обрядів – щедрівок, колядок. Керівником була Тетяна Герасимівна Костюкова. До слова, того року нам, школярам, УПЕРШЕ офіційно дозволили щедрувати в селі, до цього було суворо заборонено це робити. Щедрували хіба що дошкільнята, і то напівлегально. От спеціально до цього виступу бабуся й подарувала мені вбрання. Вишиванку, спідницю і фартух пошила за давніми фасонами, дотримуючись усіх правил крою та шиття, як у часи своєї молодості. Тому це можна вважати відтворенням елементів українського вбрання саме ... Читати далі »

На світлинах – вишивки матері й бабусі Алли Іванівни Рибак (село Дігтярівка Новгород-Сіверського району).

Вишиванка – невмирущий оберіг... Здавна українська вишиванка служила не тільки прикрасою, а й оберегом та своєрідним документом, за яким можна було визначити, з яких країв родом її власник. Для Новгород-Сіверщини більшою мірою властиві рослинні орнаменти, а меншою – геометричні й зооморфні. Символи та знаки на вишиванках – то інформаційне явище, яке треба знати, відчувати, художньо осмислювати, вивчати. Це як своєрідний заповіт нам, свідок минулого історично-культурного життя народу. Ця вишита сорочка – з села Бугринівка Новгород-Сіверського району. Їй майже 100 років. Ця вишиванка дісталася оповідачці (на жаль, її імені не вказано) від Уляни Йосипівни Дюндік. Символіка української вишивки відображає прагнення до традиційних цінностей, над якими не владний час. Наші предки вірили, що вишита сорочка оберігає та охороняє людину, захищає від хвороб, негараздів, злих намірів інших людей, від недобрих думок та злих поглядів... Троянда символізує сонячне світло. Візерунки з трояндою часто не ... Читати далі »

Ця розповідь – про вишивані скарби села Блистова Новгород-Сіверського району. Інформацію до проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» надано КЗ «Новгород-Сіверський міський будинок культури» (директорка – Ольга Гончарова). Вишиванки колективу Блистівського СБК були отримані у спадок від мам, бабусь, прабабусь або подаровані сторонніми людьми. На цих сорочках переважають рослинні мотиви: листя, квіти, що означає чистоту і процвітання роду й життя; калина – це любов, багатство, краса, материнство; виноград – сімейне щастя. Вишиті і лінії, що символізують воду, дощ, плинність часу. Наші вишиванки різні за орнаментом, одні вишиті хрестиком, інші – гладдю, є сорочки, оздоблені мережкою (вишивкою) на рукавах, подолі та горловині. Ці сорочки вишиті нашими предками й передані нам у спадок. Попри те, що вишиванка – все-таки історичний одяг, вона не втрачає популярності і нині.

Продовжуємо розповідати про вишиті скарби Новгород-Сіверщини. Тетяні Рубець у спадок дісталися вишиванки від бабусі Акуліни Лаврененко, яка мешкала в селі Араповичі Новгород-Сіверського району. Сорочці близько 100 років, скатертині понад 100 років.