І знову з нами село Рождественське Коропської громади. Калина – це символ любові, краси й материнства, а восьмипроменева квітка – жіночого та чоловічого начал, які дають життя. Сорочку вишивала Євдокія Андріївна Воробей (Кузюра), 1912 року народження.

У цьому дописі – про село Рождественське. На світлинах представлена сімейна реліквія – вишита сорочка родини Федяй – Халецької – Луценко, яка переходила з покоління у покоління. Вишивала сорочку Онисія Іванівна Федяй (1899 року народження). У цій вишиванці виходила заміж її донька Софія Петрівна Халецька (Федяй), 22.08.1923 р. н., яка, у свою чергу, передала сорочку своїй доні Надії Миколаївні Луценко (Халецькій), 06.07.1948 р. н. Усі три – знані вишивальниці.

Ця інформація – від директорки Риботинського БК Ольги Паничик. Сорочки, які ви бачите на світлинах, збереглися з 1935 року й передавалися з покоління в покоління і до нашого часу. Виноград на вишиванці символізує достаток, щастя й добробут. Також візерунок винограду відображає радість створення сім’ї.

Інформацію надала директорка Нехаївського БК Світлана Милько. Історія цієї вишиванки унікальна. Її власниця Ганна Федорівна Школа народилася в селі Нехаївка в 1925 році. Дівчина була інвалідом дитинства. Їй сказали, що коли вона власноруч вишиє собі сорочку, то зможе встати з інвалідного візка. До 20 років Ганна навчилася чудово вишивати. Сорочку вишила гладдю і хрестиком, орнамент і квіти – ті, що вказала знахарка. Вони символізують віру, надію, здоров’я, сім’ю, красу та любов. Сорочка вишита в 1940 році.

Інформацію надала Валентина Касьяненко (село Лукнів). Ця сорочка була вишита в 1938 році. Вона перейшла у спадок Ганні Григорівні Шостак. На вишиванці – квіти маку, що захищають від поганого ока. Калина символізує любов, красу, багатство: кущ калини – це мати, а ягоди – діти. Листя дуба – то безсмертя і стійкість, а ще на той час дуб був символом вірності. Сорочка вишита хрестиком.

До вишиванкового проєкту долучилося село Карильське Коропської громади. Інформацію надала директорка Карильського БК Ніна Трусова. Вишивка білим по білому традиційна для Чернігівщини. Ця вишиванка створена не пізніше кінця ХІХ – початку ХХ століття. У Карильському такі сорочки називали «додильница» (довжина сорочки – до долу!). В них вишито нижній край та рукав, візерунок досить невеликий і скромний (квадрати, ромби тощо). Орнаменти в кольорі з’явилися дещо пізніше, як стверджують дослідники вишивки. Також для села характерна техніка виколювання (маленькі дірочки). Сорочка пошита з досить тонкого лляного полотна. Зберігається в музейній кімнаті («Світлиці») Карильського сільського будинку культури. Власник невідомий.

Розповідає завідувачка Жернівського клубу Карина Пампуха. «Ось ці вишиті сорочки передані з покоління в покоління нашій прабабусі Тетяні Хомівні Василенко в 1920 році. Вишиті троянди символізують красу й жіночність. Цей орнамент робить вишиванку особливо привабливою та виразною. Троянда, відома також як ружа, майорить на вишитих жіночих сорочках, символізуючи сонце і любов. На другій же сорочці вишито дубове листя та квіти. Це символ сили, мужності й незламності лісу, оскільки дуб – одне з найвидатніших дерев у культурі та історії нашої країни. Його характерні листки стали символами безсмертя і стійкості. Квіти на вишиванках – символ цвітіння духовності та життєвої сили».

Ці сорочки вишивала жителька села Марія Федорівна Яценко, 1929 р. н. Одна з них – повсякденна, друга – святкова, вишита в 1952 році. Вишиті чорнобривці – символ материнської любові й захисту, полуниця – сила Сонця, несе здоров’я і радість, пави-птахи – символ сімейного щастя, парні.

На фото – одяг жительки села Лідії Павлівни Жовтоножко. Він дістався їй у спадок від матері, яка носила ці вишиті речі в 1920–1930 роках.

На першій світлині – директорка Вишеньківського БК Наталія Бровко. На її вишиванці – орнаменти-символи. Дерево життя – це краса, молодість, оновлення душі і тіла. Зорі – оберіг від зла й негативу, захищають від хвороб і безсилля. Безкінечність – життєвий шлях, символ вічного буття, сили та життєвої енергії. Ця сорочка дісталась у спадок пані Наталії від Євдокії Леонтіївни Мозгової, 1929 р. н., уродженки села Вишеньки. Подарована у 90-х роках минулого століття. На другій світлині – Любов Бондаренко. Орнамент на її вишиванці – виноград, який символізує достаток, щастя і добробут. Візерунок з виноградом відображає радість створення родини. Сорочка дісталася пані Любові у спадок від її бабусі Олени Степанівни Марченко, 1903 р. н., уродженки села Вишеньки.