На світлинах – вишивки матері й бабусі Алли Іванівни Рибак (село Дігтярівка Новгород-Сіверського району).

Вишиванка – невмирущий оберіг... Здавна українська вишиванка служила не тільки прикрасою, а й оберегом та своєрідним документом, за яким можна було визначити, з яких країв родом її власник. Для Новгород-Сіверщини більшою мірою властиві рослинні орнаменти, а меншою – геометричні й зооморфні. Символи та знаки на вишиванках – то інформаційне явище, яке треба знати, відчувати, художньо осмислювати, вивчати. Це як своєрідний заповіт нам, свідок минулого історично-культурного життя народу. Ця вишита сорочка – з села Бугринівка Новгород-Сіверського району. Їй майже 100 років. Ця вишиванка дісталася оповідачці (на жаль, її імені не вказано) від Уляни Йосипівни Дюндік. Символіка української вишивки відображає прагнення до традиційних цінностей, над якими не владний час. Наші предки вірили, що вишита сорочка оберігає та охороняє людину, захищає від хвороб, негараздів, злих намірів інших людей, від недобрих думок та злих поглядів... Троянда символізує сонячне світло. Візерунки з трояндою часто не ... Читати далі »

Ця розповідь – про вишивані скарби села Блистова Новгород-Сіверського району. Інформацію до проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» надано КЗ «Новгород-Сіверський міський будинок культури» (директорка – Ольга Гончарова). Вишиванки колективу Блистівського СБК були отримані у спадок від мам, бабусь, прабабусь або подаровані сторонніми людьми. На цих сорочках переважають рослинні мотиви: листя, квіти, що означає чистоту і процвітання роду й життя; калина – це любов, багатство, краса, материнство; виноград – сімейне щастя. Вишиті і лінії, що символізують воду, дощ, плинність часу. Наші вишиванки різні за орнаментом, одні вишиті хрестиком, інші – гладдю, є сорочки, оздоблені мережкою (вишивкою) на рукавах, подолі та горловині. Ці сорочки вишиті нашими предками й передані нам у спадок. Попри те, що вишиванка – все-таки історичний одяг, вона не втрачає популярності і нині.

Продовжуємо розповідати про вишиті скарби Новгород-Сіверщини. Тетяні Рубець у спадок дісталися вишиванки від бабусі Акуліни Лаврененко, яка мешкала в селі Араповичі Новгород-Сіверського району. Сорочці близько 100 років, скатертині понад 100 років.

На світлинах – весільна сорочка, яку вишила для себе уродженка села Ларинівка Новгород-Сіверського повіту Катерина Акуленко. Жінка народилася в 1897 році. Майже все життя прожила в селі. Сорочка дісталася у спадок її правнучці Катерині Барботько, яка також зібрала невеличку колекцію рушників по селах Новгород-Сіверської громади. Прабабусина сорочка вишита переважно хрестиком. Основний візерунок – троянди, які символізують любов, сонце та життя. На плечі тоненькою смужечкою йде вишивка лічильною гладдю – візерунок у вигляді ромбів, що символізують родючість землі.

17 травня у холі ТРЦ «Голлівуд» пройшли відкриті майстеркласи з плетіння браслетів у техніці макраме. Усі бажаючі змогли не лише побачити, як створюються стильні прикраси, а й спробувати себе у ролі майстрів Своїм досвідом та натхненням ділилися талановиті майстрині КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР — Наталія Войстрикова та Антоніна Пустовойт. Було тепло, творчо й дуже атмосферно Дякуємо всім, хто долучився!

Ця сорочка дісталась у спадок Надії Гончар від бабусі Віри Малофій, 1914 року народження. Вишивала її Віра Корніївна в молодості до заміжжя.

Це сорочка Ольги Чорної, яку вишивала її прабабця Марфа, 1879 р. н. Ольга ж отримала вишиванку у спадок від бабці Марії, 1913 р. н. Сорочка з полотна, рукава розшиті узорами. Кожен виток і стібок, зроблений на полотні, обов’язково був знаковим, ніс у собі величезне значення. Сорочку вишито чорним і червоним кольорами. Рослинний мотив символізує чистоту, процвітання роду й життя (квіти), продовження роду, силу (листок дуба). Невід’ємна частина вишивки – пуп’янок, у якому закладено народження, розвиток і безперервність життя. Орнамент із лілій уособлює чистоту, дівочу чарівність і неперервність життя. Лілію доповнює знак, що нагадує собою хрест – прадавній символ поєднання сонячної (батьківської) та вологої (материнської) енергії. Низ сорочки розшито візерунком, з’єднаним ланцюжком, – непорушний закон об’єднаного космосу, що означає безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Рослинний орнамент у вишиванці став невід’ємною частиною української культури. Вірити у традиції свого народу ... Читати далі »

Ольга Іванівна Силенко – у вишиваній сорочці своєї прабабусі Симкліти Назарівни Богдан, 1894 р. н. Вишиванці близько 110 років. Орнамент на рукавах натиканий, не вишиваний. Червоні квіти символізують життя, красу. Вгорі – орнамент із квітів, де 8 пелюсток (нескінченність часу, циклічність життя, зв’язок з пращурами). Наталія Петрівна Магула – у вишиванці своєї прабабусі Марфи Маркіянівни Богдан, 1896 р. н. Вишиванці близько 110 років. Коли сім’ю прабабусі розкуркулили і все позабирали, сім’я вимушена була покинути село. А бабуся на той час вийшла заміж, і сорочка їй перейшла у спадок, таким чином і збереглася. Бабуся завжди її берегла, казала: «Це сорочка моєї мами» й акуратно клала у скриню. На сорочці – орнамент із троянд, вишитий червоними і чорними нитками. На рукавах – наче деревця, схожі на берізки, що означає близькість до природи – до лісів, що характерно для цієї місцевості. Узор на сорочці не вишиваний, а натиканий.

З нами село Солонівка Городнянської громади. Нагадуємо: інформацію зібрано працівниками Городнянської бібліотечної системи. Перша вишиванка дісталась у спадок Надії Гречухо від її бабусі Параски Григорівни Матвієнко, 1901 р. н. Сорочці 110 років. Друга вишиванка – подарунок бібліотеці від сусідки Олени Миколаївни Костирко. Сорочці 100 років. Третя – подарунок бібліотеці від Лідії Василівни Єрмоленко. Цій вишиванці 100 років. Ще одна – подарунок бібліотеці від Ганни Василівни Михалко. Цій сорочці 105 років.