У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» з нами село Тростянка Ніжинського району, Височанська ТГ. На світлині ви бачите сорочку, вишиту хрестиком на вибіленому полотні. Цю вишиванку жителька села 1941 року народження (на жаль, ім’я не вказане) успадкувала від матері.

Розповідає мешканка села Бурівка Тамара Михайлівна Мурач. Вишиванковий проєкт набирає обертів… «Це сорочка бабусі мого чоловіка – Марфи Іванівни Бугрим, яка передала її своїй дочці (моїй свекрусі) Катерині Мефодіївні Мурач, а вона – мені, оскільки працювала я директоркою нашого БК. Цій сорочці понад 100 років. Бабуся вишивала її собі на весілля, тож і обрала візерунок із трояндами, які символізують кохання».

З нами село Вихвостів Тупичівської громади. Цю сорочку вишила Марія Макарівна Валах (1918 р. н.) і передала у спадок дочці Ганні Володимирівні Козловській (1939 р. н.), а вона передала свою родинну реліквію в мінімузей «Народознавча світлиця», який організовано у Вихвостівській бібліотеці. Тут старовинна вишиванка зберігається як експонат. Цій сорочці десь 93 роки. На ній вишите дубове листя та жолуді, традиційні для вишиванок в Україні. Такий орнамент символізує силу і плодовитість, оскільки дуб – одне з найвидатніших дерев у культурі та історії нашої країни. Ця вишиванка переповнена символікою і має глибоке значення для українського народу.

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» представляємо Тупичівську громаду. Про вишиваний скарб свого роду розповідає директорка комунального закладу «Тупичівський сільський будинок культури» Алла Гула. «Народилася я в Тупичеві, вийшла заміж і проживаю в селі Великий Листвен, де народилася й виросла моя прабабуся Марія Іванівна Євтушок, 1888 р. н., яка передала у спадок сорочку-вишиванку своїй дочці Пелагеї Захарівні Зуб (моїй бабусі), а вона – мені. Сорочка вишита десь у 1902 році (123 роки, 4 покоління), зшита із льняного вибіленого полотна, однакового за текстурою. Сорочка святкова, оскільки оздоблена гарною квітковою вишивкою, притаманною Чернігівщині. На рукавах вишиті маки, що символізують молодість, красу, любов. Іще ця квітка вважається оберегом роду і захищає від зла. На вставці вишиті троянди. Вони випромінюють кохання, пристрасть, жіночність, красу. Є повір’я, що ця квітка захищає та приносить щастя. На манжетах рукавів і внизу подолу – вузька вишивка дрібненькими ... Читати далі »

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває ознайомлення з вишиванками села Обмачів Батуринської громади. І знову розповідає Ганна Драненко. «На світлині – вишиванка Любові Іванівни Очеретнюк. Вишила цю красу її мама. Сорочці 70 років. Вишиванка «Троянди» – наша національна гордість. Уся українська вишивка позначена знаками Води і Сонця – двох стихій, які створили земне життя, а тому їх треба розуміти як водну материнську й сонячну батьківську енергію. Сонце – у вигляді квітки троянди. Троянда – символ Діви Марії!!! Символ, який служить добрим охоронцем, приносить щастя, захищає родючість».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» продовжуємо ознайомлення з вишиванками села Обмачів Батуринської громади. До вашої уваги – наступна розповідь від Ганни Драненко. «Вишиванка Галини Сергіївни Брагінець має назву «Колосова», або «Колос». Вишила її мама пані Галини – Тетяна Григорівна Білогруд (1915–2010). Сорочці до 100 років. Колоски пшениці – символ однієї з найбільших святинь українського народу – хліба. Вони відображають працьовитість і єдність, стійкість і мужність, урожайність і процвітання, родючість української землі, символізують гармонію в родині та мир в Україні!»

Мешканка села Обмачів Батуринської громади Ганна Драненко розповідає ще про одну старовинну вишиванку. Проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває… «Це вишиванка «Гречка» (так у селі називали). Нині має назву «Чернігівська зіркова». Цей орнамент на сорочці – оберіг роду мого чоловіка. Роботу виконала тітка – Ганна Степанівна Онопа (1925–2017). Сорочці близько 80 років. Орнамент іще називають «повна рожа» або «восьмипроменева зірка». Це поєднання жіночого і чоловічого начал, що дає життя. Це Зірка Богородиці!!! Найдавніший обереговий узор. Він був присутній у вишивці князівського періоду».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» представляємо село Обмачів Батуринської громади. Розповідає Ганна Тимофіївна Драненко. «Цю сорочку вишила моя мама. Вишиванці майже 90 років. Сорочка має назву «Яблукова». На ній зображені троянди, схожі на яблука, тобто рослинні мотиви. Що символізують орнаменти: чистота, процвітання роду й життя. Троянди – це символ краси, любові, жіночності. Жоден інший орнамент не зможе передати такої енергетики та елегантності, які має сорочка з вишитими трояндами».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» з нами Батуринська громада. Про збір і надання інформації подбали у відділі освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Батуринської міської ради Ніжинського району (начальник відділу – Оксана Винник). Розповідає мешканка села Часниківка Олена Василівна Нестерець. «Добрий день! На світлині – вишиванка, яку я успадкувала від уже покійної чоловікової бабусі. Цій сорочці до 70 років, бабуся її вишивала на своє весілля. Я трішки реставрувала цю вишиванку, вибілила її. Вишиті на сорочці троянди символізують любов, красу та жіночність. Цей орнамент робить вишиванку особливо привабливою, виразною. Жодні інші орнаменти не можуть передати такої енергетики та елегантності, які має сорочка з вишитими трояндами».

Проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває. Цей лист надійшов від мешканки села Пальчики Батуринської громади Тамари Петрівни Згонник. «Добрий день! Надсилаю світлину сорочки, яку вишила моя мама для моєї сестри. Вишиванці близько 40 років. Ромб – знак родючості, жіночого начала. Цей символ слугував сильним оберегом. Алатир – це восьмиверхова зірка. Цей оберіг має значення особливе – розвиток у русі. Алатир символізує початок і Центр Світу, Око Рода Всевишнього та Божу благодать, а також непорушність, стійкість і стабільність. Він допомагає людині знайти свій центр і підтримує її у складні моменти життя».