У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» представляємо Тупичівську громаду. Про вишиваний скарб свого роду розповідає директорка комунального закладу «Тупичівський сільський будинок культури» Алла Гула. «Народилася я в Тупичеві, вийшла заміж і проживаю в селі Великий Листвен, де народилася й виросла моя прабабуся Марія Іванівна Євтушок, 1888 р. н., яка передала у спадок сорочку-вишиванку своїй дочці Пелагеї Захарівні Зуб (моїй бабусі), а вона – мені. Сорочка вишита десь у 1902 році (123 роки, 4 покоління), зшита із льняного вибіленого полотна, однакового за текстурою. Сорочка святкова, оскільки оздоблена гарною квітковою вишивкою, притаманною Чернігівщині. На рукавах вишиті маки, що символізують молодість, красу, любов. Іще ця квітка вважається оберегом роду і захищає від зла. На вставці вишиті троянди. Вони випромінюють кохання, пристрасть, жіночність, красу. Є повір’я, що ця квітка захищає та приносить щастя. На манжетах рукавів і внизу подолу – вузька вишивка дрібненькими ... Читати далі »

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває ознайомлення з вишиванками села Обмачів Батуринської громади. І знову розповідає Ганна Драненко. «На світлині – вишиванка Любові Іванівни Очеретнюк. Вишила цю красу її мама. Сорочці 70 років. Вишиванка «Троянди» – наша національна гордість. Уся українська вишивка позначена знаками Води і Сонця – двох стихій, які створили земне життя, а тому їх треба розуміти як водну материнську й сонячну батьківську енергію. Сонце – у вигляді квітки троянди. Троянда – символ Діви Марії!!! Символ, який служить добрим охоронцем, приносить щастя, захищає родючість».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» продовжуємо ознайомлення з вишиванками села Обмачів Батуринської громади. До вашої уваги – наступна розповідь від Ганни Драненко. «Вишиванка Галини Сергіївни Брагінець має назву «Колосова», або «Колос». Вишила її мама пані Галини – Тетяна Григорівна Білогруд (1915–2010). Сорочці до 100 років. Колоски пшениці – символ однієї з найбільших святинь українського народу – хліба. Вони відображають працьовитість і єдність, стійкість і мужність, урожайність і процвітання, родючість української землі, символізують гармонію в родині та мир в Україні!»

Мешканка села Обмачів Батуринської громади Ганна Драненко розповідає ще про одну старовинну вишиванку. Проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває… «Це вишиванка «Гречка» (так у селі називали). Нині має назву «Чернігівська зіркова». Цей орнамент на сорочці – оберіг роду мого чоловіка. Роботу виконала тітка – Ганна Степанівна Онопа (1925–2017). Сорочці близько 80 років. Орнамент іще називають «повна рожа» або «восьмипроменева зірка». Це поєднання жіночого і чоловічого начал, що дає життя. Це Зірка Богородиці!!! Найдавніший обереговий узор. Він був присутній у вишивці князівського періоду».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» представляємо село Обмачів Батуринської громади. Розповідає Ганна Тимофіївна Драненко. «Цю сорочку вишила моя мама. Вишиванці майже 90 років. Сорочка має назву «Яблукова». На ній зображені троянди, схожі на яблука, тобто рослинні мотиви. Що символізують орнаменти: чистота, процвітання роду й життя. Троянди – це символ краси, любові, жіночності. Жоден інший орнамент не зможе передати такої енергетики та елегантності, які має сорочка з вишитими трояндами».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» з нами Батуринська громада. Про збір і надання інформації подбали у відділі освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Батуринської міської ради Ніжинського району (начальник відділу – Оксана Винник). Розповідає мешканка села Часниківка Олена Василівна Нестерець. «Добрий день! На світлині – вишиванка, яку я успадкувала від уже покійної чоловікової бабусі. Цій сорочці до 70 років, бабуся її вишивала на своє весілля. Я трішки реставрувала цю вишиванку, вибілила її. Вишиті на сорочці троянди символізують любов, красу та жіночність. Цей орнамент робить вишиванку особливо привабливою, виразною. Жодні інші орнаменти не можуть передати такої енергетики та елегантності, які має сорочка з вишитими трояндами».

Проєкт «Сорочка вишивана – то предків подарунок» триває. Цей лист надійшов від мешканки села Пальчики Батуринської громади Тамари Петрівни Згонник. «Добрий день! Надсилаю світлину сорочки, яку вишила моя мама для моєї сестри. Вишиванці близько 40 років. Ромб – знак родючості, жіночого начала. Цей символ слугував сильним оберегом. Алатир – це восьмиверхова зірка. Цей оберіг має значення особливе – розвиток у русі. Алатир символізує початок і Центр Світу, Око Рода Всевишнього та Божу благодать, а також непорушність, стійкість і стабільність. Він допомагає людині знайти свій центр і підтримує її у складні моменти життя».

У проєкті «Сорочка вишивана – то предків подарунок» з нами село Красне Батуринської громади. Розповідає Олександр Миколайович Тулуша. На світлині – сорочка Галини Іванівни Осавули, яку вона успадкувала від своєї матері Ольги Іванівни Таранухи (1919–2010), а вона – від своєї матері Єфросинії Миколаївни Рубан (1888–1987). Цій сорочці приблизно 105 років. Вишита вона у 20-х роках ХХ століття. За переказом матері, візерунок на рукавах сорочки по-місцевому називали «моря» (це геометричний орнамент). На жаль, інформації щодо тлумачення назви узору нема. Знизу на сорочці – рослинний орнамент, який почали вишивати в середині ХХ століття. Власниця сорочки зліва на іншій світлині.

До проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» доєднався комунальний заклад «Бахмацький базовий будинок культури» Бахмацької міської ради (заступник директора – Раїса Непідбереза). Ось що нам пишуть. «Цю сорочку Катерина Борисівна Бадай (1960 р. н.), керівник ансамблю «Рідні наспіви» Бахмацького базового будинку культури, успадкувала від своєї свекрухи Галини Миколаївни Бадай (1932 р. н.), жительки села Бахмач, а вона – від матері Горпини Іллівни Бойко (1908 р. н.). Сорочка була пошита й вишита нею в 1927 році. У поєднанні з вишивкою хрестом кольоровими нитками сорочка оздоблена мережкою через чисницю з настилом і прутикою. Свою назву ця мережка дістала від способу її виконання. Рядки малюнка мережки, що складаються з настилів і стовпчиків прутика, вишивають нитками такого ж кольору, як і тканина, переважно білими нитками по білій тканині через три чи чотири залишені нитки тканини, які називають чисницею. Цією мережкою вишивалися геометричні й рослинно-геометричні орнаменти, які ... Читати далі »

До проєкту «Сорочка вишивана – то предків подарунок» долучилася Комарівська громада. Ось якого зворушливого листа ми отримали. «Добрий день. Мене звати Ольга Іванівна Залозна. Я вчителька Красносільської гімназії Комарівської сільської ради Ніжинського району. Цю сорочку вишила мені моя мама Марія Василівна Куранда. Родинна історія тільки починатиметься, бо вишиванці лише 15 років. Вона для мене дуже дорога, і я одягаю її на свята. Цю сорочку, як і всі вироби (рушники, ікони, серветки, наволочки, скатертини і т. д.), мама вишивала з любов’ю. Вона використовувала різні техніки вишивання: хрестиком, гладдю, бісером. Моя сорочка вишита хрестиком. У візерунку майстриня поєднала червоний та чорний кольори ниток. Мама використала геометричний та рослинний орнаменти. Мені було цікаво дослідити, що зображено на вишиванці, й розібратися з символікою. Отже, червона нитка має оберегові функції та символізує силу сонця і вогню, любов до життя, родинну любов, а чорна нитка – багатство, родючість з ... Читати далі »