У проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» з нами Новгород-Сіверська громада. Ця оповідь – про село Грем’яч. На крайній півночі Новгород-Сіверського району розташоване велике село Грем’яч. Його назва має свою легенду, яка зберігається місцевими жителями протягом століть. Дослідники вважають, що село Грем’яч з’явилося десь у ХІІІ столітті. Та перша згадка про нього датується 1604 роком. Люди кажуть, у давні часи там, де нині розташоване село, були тільки луки й пасовиська. За кілька кілометрів текли ріки. А тут помітили нове джерело, ключі якого почали бурхливо бити з-під землі. Щоби зручно було біля джерела набирати воду, люди зробили навколо нього спорудження у вигляді кадки. А саме джерело Кадкою і назвали. Дуже сильно били ключі з того джерела, аж гриміло навкруги, наче від водоспаду. Тому річку, що утворилася від джерела, назвали Грем’ячкою. Оселилися навкруги джерела люди. Заснували своє поселення. І назвали його Грем’яч (споріднене до назви річки). Нин ... Читати далі »

У проєкті «Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини» з нами Новгород-Сіверська громада. Ця оповідь – про село з цікавою назвою Блистова. Особливості лексики максимально збережено. Це село розташоване у 35 кілометрах від районного центру. Найімовірніше, що воно виникло на початку XVIII століття, але нібито згадується у «Слові о полку Ігоревім» під 1151 роком, тому точна дата виникнення села достеменно невідома. Є декілька версій про походження його назви. Багато віків тому серед дрімучих лісів на чумацькому шляху з півдня на північ стояли озера і ставки. Тут чумаки зупинялися на відпочинок та нічліг. Була вода, паша для худоби, а місце для зупинки називали «Блізь става». Згодом буквосполучення «зь», незручне у вимові, випало і залишилася сучасна назва села – Блистова. В іншому переказі говориться: розлогим яром серед лісів, густих і буйних заростей текла річка, яка то ховалася, то виринала, то зникала в заростях, тобто «блистала», за що її назвали Блистава. Тож назва п ... Читати далі »

У суботу напередодні Великодня в ТРЦ "Hollywood" відбулися святкові безкоштовні майстеркласи для дітей, один із яких провела керівниця студії "Ткацтво" Обласного центру народноьї творчості Антоніна Пустовойт. Разом із майстринею дітвора залюбки виготовляла великодніх кроликів. Пані Антоніна мала в запасі аж 90 заготовок із тканини різних кольорів та візерунків (кожен учасник обирав те,що йому до душі), синтепон, голки й нитки та атласну стрічку. Найскладніше, напевно, наповнювати вушка (вони вузенькі й довгенькі). Тут у пригоді ставали дерев'яні палички і допомога Антоніни Миколаївни та батьків, якщо у когось із малечі не виходило впоратися самостійно. А далі - гарненько додати синтепону в тулуб, зшити низ іграшки, приєднати денце, зав'язати елегантний бантик - і все. Маленьке м'якеньке святкове диво можна забирати додому, що всі із задоволенням і робили. У процесі роботи майстриня мудро пояснювала дітям, що не може бути двох однакових іграшок - так само, як нема двох однакових ягідок ... Читати далі »

18 квітня писали писанки разом із чудовою Маріанною Ваценко у студії Обласного центру народної творчості. Цього разу до нас приєдналися друзі з ГО «Чернігівський історичний клуб "Сімаргл"» — і стало ще цікавіше! Говорили про символи, кольори, традиції Чернігівщини. І, звісно ж, творили власні писанкові шедеври. Хтось виводив зигзаги, хтось експериментував із кольорами, та всі просто кайфували від атмосфери. Було весело, душевно і натхненно — як і має бути перед святом! Дякуємо всім, хто був з нами! Чекаємо на нові зустрічі і ще більше писанкового дива!

17 квітня до мовної школи Merry Land завітала провідний методист з виставкової діяльності, керівниця студії декоративного розпису Обласного центру народної творчості Маріанна Ваценко. Пані Маріанна прийшла до маленьких красунь, щоб ознайомити їх з чарівним мистецтвом писанкарства. Дівчатка дізналися, які бувають види писанок, що означають різні символи та кольори, а головне — разом із майстринею написали свої перші воскові писаночки! Атмосфера упродовж майстеркласу панувала надзвичайно тепла і творча. Було багато усмішок, натхнення, а ще — ми навіть співали пісень разом! Це був чудовий день, сповнений великоднього настрою і нових вражень.

17 квітня, в Чистий четвер, до Обласного центру народної творчості завітав начальник групи комунікацій Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артем Тютюнник. Привітно зустріла гостя і поспілкувалася з ним провідний методист з виставкової діяльності та розвитку народних ремесел і художніх промислів, керівниця студії декоративного розпису ОЦНТ Маріанна Ваценко. Також панові Артему було передано подарунки для сімей загиблих воїнів, якими опікується терцентр. Ці великодні кошики створила керівниця студії плетіння Лідія Гончар – зі щирою душею та добрими думками, вклавши в кожен виріб частинку тепла своїх умілих рук. Артем Тютюнник вручив представницям центру творчості подяку за активну громадянську позицію, проявлену волонтерську ініціативу й допомогу Чернігівському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки у привітанні з нагоди Великодня родин воїнів, які віддали життя у мужньому бою з ворогом під час оборони Ч ... Читати далі »

До онлайн-проєкту «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски на Чернігівщині») долучилося село Дроздівка Куликівської громади Чернігівського району Чернігівської області. Ось що нам пишуть. «Великдень – празник, шанований в Україні споконвіків. У Дроздівці місцева церква відновила свою роботу тільки в 1989 році. До того часу, попри заборону, спакувавши у вузлик свіжовипечену паску, крашені яйця, шматок сала та м’яса, ходили дроздівці в сусідню Жуківку на службу Божу. Це рецепт паски кінця ХІХ – поч. ХХ ст. від Ганни Максимівни Овсієнко, 1938 р. н. Їй передала його мама Єфросинія Гордіївна Губар. На жаль, Ганна Максимівна не пам’ятає року її народження. Закваска із хмелю (замість дріжджів) 10 шишок хмелю (спілих, жовтуватих), 500 г води, 2 ст. ложки меду або цукру (краще меду), 200 г житньої муки. Хміль залити гарячою водою, накрити рушником і дати настоятися приблизно годину. Додати мед (цукор) та муку, все ретельно перемішати, на ... Читати далі »

В онлайн-проєкті «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски на Чернігівщині») з нами знову Михайло-Коцюбинська громада. Інформацію надано відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської селищної ради (начальник – Лідія Гаєвська). Ось як печуть паску в селі Льгів Левковицького старостинського округу. Для опари беремо 200 мл молока, 70 г дріжджів, 50 г цукру, 100 г борошна. Все змішуємо і ставимо в тепле місце на 12 годин для бродіння. В опару, яка підійшла, додаємо 10 яєць, 40 г цукру, 10 г солі, по 500 мл сметани й молока, 200 г вершкового масла, 2–2,5 кг борошна. Ставимо в тепле місце для розстоювання. Випікаємо при температурі 200–220 градусів годину. Що за чим та як робити – дивіться у відео.

В онлайн-проєкті «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски на Чернігівщині») представляємо село Рудка Новобілоуської сільської територіальної громади. Цей рецепт паски – від Катерини Аніщенко (15.12.1935 – 17.11.2024). Переповіла його дочка Катерини Іванівни – Надія Іванівна Сапон. «Перш ніж братися до роботи, мама чисто вдягалася, молилася Богу, щоб паска вдалася. Дозування продуктів таке велике, бо своїми пасками господиня наділяла дітей, а потім і онуків. На 2 літри молока – 1 кг цукру, 25 яєць, 200 г дріжджів, 400 гр вершкового масла, 4 кг борошна. Родзинки додавали, якщо були. Потім вчиняла тісто, місила дуже довго (мо’, і з годину), поки не почне відлипати від рук. Підходило пів години, обминала і ще на пів години залишала. Розкладала в каструльки, пасочки. Ще розстоювалось 15 хвилин. Ставила у натоплену піч, хрестила заслінку. В цей час не можна було голосно говорити, стукати дверима, тим більше – лаятися. Часу не засікала ... Читати далі »

В онлайн-проєкті «Бережемо та популяризуємо народні традиції» (рубрика «Збережемо традиції предків: випікання паски на Чернігівщині») бере участь Михайло-Коцюбинська громада. Інформацію надано відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської селищної ради (начальник – Лідія Гаєвська). Це відео створене працівниками Кархівського сільського клубу. Юні мешканці села вчилися пекти традиційну кархівську паску. Для її приготування нам знадобляться такі складники: літр молока, 100 г дріжджів, 2,5 кг борошна, 7 яєць, 200 г смальцю або маргарину, склянка олії, 3 ст. л. горілки, 3 склянки цукру. За бажання додаємо дрібно покришені сухофрукти, замочені у воді. Готуйте і смакуйте!