10 листопада у Чернігівському обласному історичному музеї ім. В. В. Тарновського в межах проєкту «Етніка» відбулося відкриття персональної виставки чернігівської майстрині з лозоплетіння, керівниці студії «Плетіння (художні вироби з лози, соломки, рогози)» КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР Лідії Гончар. Це було справжнє свято, на початку якого старші наукові співробітники музею Євген Населевець та Олена Трухан запропонували до уваги присутніх змістовні розповіді про найдавніше ремесло – плетіння, про багаті і давні традиції лозоплетіння на Чернігівщині, за що ми щиро вдячні. Особливо цікаво було дізнатися, що це мистецтво, виявляється, набагато давніше за кераміку та художню обробку дерева. Провідний методист з виставкової діяльності, розвитку народних ремесел і художніх промислів Маріанна Ваценко ознайомила аудиторію з біографією майстрині і прочитала вірш, присвячений Лідії Гончар, який написала наша чарівна й талановита колега – провідний методист з інформаційно-аналітичного забезпечення та редакційної діяльності Світлана Сусленко, більш відома в поетичних колах під псевдонімом Лана Світко. Щиро радів за пані Лідію її чоловік. Юрій Миколайович неабияк порадував і всіх нас, розповівши трішки цікавинок про те, як заготовлюють лозу та як над нею потрібно «почаклувати» перш ніж створювати плетені шедеври. Пан Юрій має в цьому великий досвід, бо він теж майстер. Багато робіт подружжя Гончарів створило разом, у творчому тандемі. Директорка КЗ «Обласний центр народної творчості» Надія Заваліна від усього нашого колективу привітала Лідію Іванівну з відкриттям чудової виставки, розповіла про напрями роботи центру і подякувала співробітникам історичного музею за співпрацю, за надану можливість проводити на базі музею виставки, майстер-класи, оскільки наразі, у зв’язку з війною в Україні, з цією діяльністю виникають певні труднощі через відсутність у нашому центрі укриття. Пані Надія, зокрема, відзначила, що очолюваний нею заклад – це не лише творчий осередок, а ще й науково-дослідний центр, де вивчається творчість майстрів Чернігівщини, та акцентувала увагу на тому, що пані Лідія дбає насамперед про збереження й відродження кращих зразків саме народного мистецтва, що дуже важливо. І, звичайно, чудово, що поряд – рідна людина, яка допомагає, підтримує та розділяє захоплення майстрині. З теплими вітальними словами звернулися до Лідії Іванівни голова Чернігівського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимир Мороз. До поздоровлень долучилася також відома майстриня з вибійки, традиційної вишивки та писанкарства Ольга Костюченко, яка свого часу працювала в нашому центрі. Свою наставницю щиро привітала учениця – Валентина Боровик. А потім Лідію Іванівну вітали всі охочі – колеги, друзі, учні. Одне слово – було ціле море добрих слів і позитиву. Виставка триває. Приходьте до музею, щоб помилуватися рукотворною красою! Пані Лідія Гончар
Шедевральний має дар. Із лози таке майструє, Що навколо всіх чарує. У житті отак бува: Дивні створюють дива Вмілі руки працьовиті І розумна голова. Про майстриню скажем більше – Стане на душі тепліше. * * * Є у нашім місті Фабрика одна. Вироби лозові Випуска вона. Нашій пані Ліді Є що пригадать. Довелось колись їй Там попрацювать. Меблі виплітала Дівчина з лози. Допекли стандарти – Праглося краси. «Це ж одноманітно! Нудно – просто жах! Хочу здобувати Будівельний фах». Так. Але зробити Важче, ніж сказать, Бо не відпустила Лідочку лоза. І знання, і вміння – Все у неї є. Молоді майстриня Їх передає. У її майстерні Аромат такий! Прийдеш сюди вдруге, Втретє залюбки. Відчуває жінка Запашну лозу, Створює із неї Користь і красу. В області і в місті, В Україні всій, Навіть за кордоном Люди вдячні їй. Виробів чудових – Не перелічить! Маєш дар казковий – І цікаво жить. Ось – велична церква, Ваза і гусак… Гарно! Та майстриня Вже не хоче так. «Я сплету щось інше, Я створю нове». Ця невтомна жінка Творчістю живе. Непроста робота… Спробуй-но сплети Кошик чи верейку – На город іти. Для грибів, для яблук Кошика береш, Посвятити паску – Треба кошик теж. А в ажурну пляшку – Справжню мрію з мрій – Хочеться налити Пресмачний напій. Хлібниці і таці Гарні із лози, І кашпо, й тарелі – Еталон краси. Отже, ми ласкаво Просимо до нас – Можна й на екскурсію, І на майстер-клас. Зайдеш у майстерню – Серцем відчувай Суператмосферний Рукотворний рай. Все тут у порядку, Всюди – чудеса! Гнуться лозинятка, Твориться краса. Ремесло прадавнє, Друже, опануй, Кошичок свій перший Із лози змудруй. Пошануй належно Руки золоті. Зичим пані Ліді Щастя у житті!
Президент України